ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ МОДЕЛІ ПРОВЕДЕННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-3(20)-2025-97-105Ключові слова:
президентські вибори, воєнний стан, виборчі права, ЦВК, цифровізація, гібридна модель, легітимністьАнотація
У статті досліджено політико-правові засади організації президентських виборів в Україні в умовах воєнного стану та після завершення бойових дій. Проаналізовано норми Конституції України, законодавство про вибори, практику Центральної виборчої комісії, а також міжнародні стандарти, що визначають допустимі межі обмеження виборчих прав у кризових обставинах. Особливу увагу приділено забезпеченню безперервності влади, збереженню демократичної легітимності та правовим гарантіям реалізації виборчих прав у період збройної агресії.
Розглянуто ключові безпекові, інформаційні та соціальні виклики, які впливають на можливість проведення виборів: ризики дезінформації, проблеми участі внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців і громадян за кордоном. Оцінено перспективи впровадження цифрових технологій у виборчий процес, зокрема використання електронних сервісів і потенційне застосування системи E-voting. Підкреслено, що цифровізація може підвищити доступність виборів, але водночас породжує нові кіберзагрози й потребує вдосконалення правового регулювання.
У статті запропоновано три базові моделі проведення виборів після війни – традиційну, гібридну та інноваційну з аргументацією їхніх переваг і ризиків. Зроблено висновок, що оптимальним підходом для України може стати комбінована модель, яка поєднує традиційне голосування з елементами електронного волевиявлення та міжнародним моніторингом. Проведення президентських виборів після війни розглядається як ключовий етап відновлення демократичних інститутів, державної легітимності та політичної суб’єктності України.