УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЗАДЛЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ ІЗ СІМЕЙНИМИ ОБОВʼЯЗКАМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем організації трудових відносин в умовах воєнного стану. Увагу приділено міждисциплінарному підходу до правового забезпечення захищеності інтересів працівників із сімейними обов’язками. Окремо наголошується на тому, що в умовах збройної агресії росії проти України значна кількість внутрішньо переміщених осіб потребує не лише матеріальної підтримки з боку держави, а й створення таких правових умов реалізації права на працю, за яких вони можуть належним чином виконувати свої сімейні обов’язки. Зроблено акцент на тому, що у працівників із сімейними обов’язками частіше за інші соціальні групи працівників виникають складні життєві ситуації у виконанні ними своїх сімейних обов’язків паралельно із трудовими обов’язками, що виконуються ними в робочий час, який згідно з чинним трудовим законодавством України може бути збільшений у період дії воєнного стану. Проблема організації трудових відносин працівників із сімейними обов’язками в умовах воєнного стану аналізується з позиції соціальної безпеки, що дозволяє показати вагомість для громадян як трудових, так і сімейних обов’язків. Вирішити аналізовану проблему пропонується, взявши за основу ключові напрями соціальної політики держави, які вироблені вітчизняною правовою наукою.

У підсумку сформульовано пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносини в умовах воєнного стану». А саме: 1) пропонується статтю 6 доповнити частиною 9 такого змісту: «9. На об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) для працівників із сімейними обов’язками, які самостійно здійснюють догляд за малолітньою дитиною та/чи непрацездатним членом сім’ї, який потребує стороннього догляду, збільшення тривалості робочого часу здійснюється одночасно із вжиттям роботодавцем заходів щодо організації належного догляду за таким членом сім’ї працівника»; 2) частину 1 статті 8 пропонуємо викласти в такій редакції:
«1. У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їхньої згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, працівники із сімейними обов’язками, які самостійно здійснюють догляд за малолітньою дитиною та/чи непрацездатним членом сім’ї, який потребує стороннього догляду, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота».