СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК ТА СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз еволюції нормативно-правового регулювання інституту публічно-приватного партнерства в Україні від набуття незалежності до сучасного етапу реформування законодавства. Актуальність теми зумовлена потребою в залученні приватного капіталу, управлінського досвіду й технологій до відновлення пошкодженої інфраструктури, посилення стійкості держави та реалізації євроінтеграційних зобов’язань.

На основі формально-юридичного, історико-правового й системного методів запропоновано періодизацію еволюції правового регулювання суспільних відносин у сфері співпраці держави та інших публічних інститутів і бізнесу, побудовану на поєднанні двох критеріїв: якісних змін нормативно-правового забезпечення та трансформації термінологічного й понятійно-категоріального апарату (від становлення відносин державно-приватного партнерства до сучасної моделі публічно-приватного партнерства). Виокремлено чотири етапи: формування нормативних передумов і фрагментарного регулювання в 1991–2009 роках; базову систематизацію законодавства у сфері державно-приватного партнерства в 2010–2018 роках; модернізацію законодавства про державно-приватне партнерство та концесійного законодавства на основі імплементації права ЄС у 2019–2024 роках; новітню трансформацію з 2025 року, пов’язану з переходом до законодавчої моделі публічно-приватного партнерства.

Обґрунтовано, що зміна терміна «державно-приватне партнерство» на «публічно-приватне партнерство» відображає не формальне перейменування, а розширення розуміння публічної сторони партнерства й оновлення його функціонального призначення. Встановлено, що сучасна модель публічно-приватного партнерства орієнтована на поєднання бюджетних, грантових і приватних ресурсів, використання електронних процедур, реалізацію проєктів в оборонній та інших суспільно значущих сферах.

Зроблено висновок, що ефективність оновленого законодавчого регулювання залежить від інституційної спроможності публічних партнерів, дієвості гарантій прав приватних партнерів і формування сталої практики реалізації проєктів публічно-приватного партнерства.