ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ МОРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ІЗ СУДЕН ТА РОЛЬ ІНСПЕКЦІЙНИХ ОРГАНІВ

Анотація

Дослідження присвячено теоретико-правовому обґрунтуванню та розробці практичних пропозицій щодо модернізації юридичних механізмів запобігання забрудненню морських акваторій із суден у процесі гармонізації вітчизняного законодавства із міжнародно-правовими нормами та стандартами Європейського Союзу. Методологічну основу роботи становить комплексний підхід із застосуванням формально-догматичного, порівняльно-правового, системно-структурного й історико-правового методів, що дали змогу оцінити стан імплементації конвенційних вимог у національне правове поле. У результаті розвідки здійснено всебічний аналіз нормативно-правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в морегосподарському комплексі України та виявлено, що ключовим бар’єром на шляху реалізації міжнародних зобов’язань є інституційна неузгодженість повноважень між органами контролю й портовими адміністраціями. Встановлено наявність суттєвих розривів між інспекційними процедурами та судовими стандартами доказування вини, що призводить до визнання первинних матеріалів перевірок недопустимими доказами під час судового розгляду чи кримінального провадження. Особливу увагу приділено специфіці нагляду за транспортуванням ризикових вантажів і гарантуванню цивільно-правової відповідальності судновласників, а також запропоновано класифікаційну модель функціональної діяльності інспекційних органів за п’ятьма основними напрямами. За підсумками аналізу доведено потребу в якісній зміні доктринального сприйняття морського інспекційного нагляду ‒ від вузькогалузевого контрольного інструменту до стратегічного елементу системи національної безпеки. Обґрунтовано стратегічні напрями оптимізації законодавства України за рахунок цифровізації моніторингу трафіка суден, запровадження ризик-орієнтованого підходу під час оглядів та автоматизації обліку відходів у портах відповідно до євроінтеграційного вектора держави.