МЕДІАГРАМОТНІСТЬ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ: ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ОСВІТНЯ ПРАКТИКА

Анотація

У статті досліджуються правові та освітні аспекти медіаграмотності в Україні в умовах стрімкої цифровізації та гібридної інформаційної війни. У дослідженні проаналізовано національну нормативно-правову базу, що регулює сферу медіаграмотності, зосереджуючи увагу на її інтеграції в освітню політику, інформаційне управління, медіарегулювання та стратегії національної безпеки.

Зазначено, що питання медіаграмотності в Україні регулюється низкою нормативно-правових актів, які визначають правові засади інформаційної безпеки, доступу до інформації, функціонування медіасфери та розвитку освітньої діяльності у сфері формування критичного мислення й протидії дезінформації. У статті також виявлено законодавчі прогалини та неузгодженості, які знижують ефективність державної політики в протидії сучасним дезінформаційним загрозам.

Поряд із правовим аналізом у статті презентуються емпіричні результати дослідження компетентностей медіаграмотності серед українських здобувачів закладів вищої освіти. Дослідження ґрунтується на кількісному опитуванні, проведеному
в період із вересня по грудень 2024 року серед студентів провідних українських університетів. Загалом було зібрано 424 анкети, з яких 350 валідних відповідей були внесені до фінального аналізу. У дослідженні оцінювалися моделі споживання медіаконтенту, практики верифікації інформації, рівень довіри до цифрових платформ, а також ставлення до дезінформації та пропаганди.

Результати свідчать про помірний рівень медіаграмотності й навичок верифікації інформації, а також про високу залежність від месенджер-платформ, зокрема Telegram. Статистично значущого зв’язку між рівнем освіти та компетентністю у сфері верифікації інформації виявлено не було, що свідчить про те, що вища освіта сама собою не гарантує формування критичних медіанавичок. У статті обґрунтовується, що зміцнення суспільної стійкості до дезінформації потребує комплексного підходу, який поєднує узгоджене правове регулювання, інституційну підтримку та практико-орієнтовану медіаосвіту.