ЗАВДАННЯ ТА ВИДИ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ЗАХИСНИКА НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Анотація

У статті застосовано комплексний підхід, що визначає застосування загальнонаукових і спеціально-наукових методів дослідження. Зокрема, формально-юридичний метод використано для аналізу норм правових актів, що регулюють процесуальні гарантії захисника на стадії досудового розслідування, його права та обов’язки. Системно-структурний метод застосовано для виокремлення основних завдань кримінальних процесуальних гарантій захисника. Для формування висновків і пропозицій також застосовувалися методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії.

У результаті дослідження запропоновано завдання процесуальних гарантій захисника на стадії досудового розслідування визначати в створенні належних умов для реалізації захисником професійних прав та обов’язків з метою забезпечення ефективного захисту підозрюваного, обвинуваченого чи іншої особи, яка має право
на захист відповідно до КПК України, запобігання неправомірному обмеженню прав захисника, відновлення порушених прав захисника, а також гарантування незалежності та автономності діяльності захисника від будь-якого зовнішнього впливу. У функціональному вимірі процесуальні гарантії захисника на стадії досудового розслідування забезпечують не лише формальну можливість участі захисника в кримінальному провадженні, але й його реальну процесуальну активність, спрямовану на досягнення завдань кримінального судочинства та здійснення справедливого правосуддя. Також запропоновано таку класифікацію процесуальних гарантій діяльності захисника на стадії досудового розслідування: 1) за джерелом правового регулювання: а) міжнародно-правові гарантії; б) національні гарантії (Конституція України, КПК України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підзаконні акти, Правила адвокатської етики); 2) за суб’єктом забезпечення реалізації гарантій: а) судові гарантії (слідчий суддя як гарант дотримання прав захисника й підозрюваного); б) гарантії, що реалізуються органами досудового розслідування (забезпечення участі захисника, надання доступу до матеріалів, належне повідомлення про процесуальні дії); в) гарантії адвокатського самоврядування (рада адвокатів регіону як орган, що захищають права адвокатів); г) власні гарантії адвоката (професійна етика, можливість залучати помічників і стажистів, право звертатися до ЗМІ чи правозахисних організацій у разі порушення його прав); 3) за рівнем дії: а) загальні гарантії (право на правову допомогу, участь захисника з моменту затримання чи повідомлення про підозру); б) спеціальні гарантії (пов’язані з особливостями проведення окремих слідчих дій щодо адвоката, зокрема обшуку в його житлі чи офісі).

Результати дослідження мають не лише теоретичне, а й практичне значення: вони можуть бути використані для вдосконалення кримінального процесуального законодавства, формування єдиної правозастосовної практики та посилення реального захисту прав особи в кримінальному провадженні.