ЮРИДИЧНІ, ЛІНГВІСТИЧНІ ТА ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЇ ІНСТРУМЕНТІВ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОФЕСІЙНУ МОВНУ ПІДГОТОВКУ СТУДЕНТІВ-ПРАВНИКІВ

Анотація

У статті виокремлено й проаналізовано юридичні, лінгвістичні та етичні аспекти впровадження інструментів генеративного штучного інтелекту (далі – ШІ) у професійну мовну підготовку майбутніх правників, а також запропоновано відповідну цим вимірам модель управління. Застосовано комплексну методологію, доктринальна складова якої містить порівняльно-правовий аналіз п’яти нормативно-правових актів: розпорядження КМУ № 1556-р (2020), Закону України № 4742-IX (2025) «Про академічну доброчесність», Закону України № 2811-IX (2022) «Про авторське право і суміжні права», Регламенту ЄС 2024/1689 (Закону про ШІ) та Регламенту ЄС 2016/679 (Загального регламенту про захист даних). Досліджено інституційні зобов’язання, які ці акти накладають на програми професійної мовної підготовки правників; здійснено порівняльний аналіз вітчизняних норм правового регулювання ШІ та європейських стандартів у контексті євроінтеграційних зобов’язань України. Емпірична складова охоплює аналіз і тематичний синтез даних із шістнадцяти релевантних джерел, зокрема правової бази, емпіричних наукових досліджень, моделей професійного управління та стандарту ISO 18587:2017. Встановлено, що норми українського законодавства та права ЄС синергетично утворюють цілісну й імперативну нормативно-правову основу для регулювання використання ШІ в освітньому просторі. Запропоновано трикомпонентну модель управління, яка охоплює інституційну політику, розробку навчальних програм з правничої мови, що містять формування грамотності у сфері ШІ, та етичну рефлексію для розвитку професійної ідентичності. Використання інструментів ШІ в юридичній практиці не знижує, а, навпаки, підвищує вимоги до мовної підготовки правників. Запропонована модель управління може стати дієвою інституційною відповіддю на виклики сучасного нормативного й педагогічного середовища.