ЗАХИСТ ДІТЕЙ І ЖІНОК В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

У статті здійснено комплексне теоретико-правове дослідження проблеми захисту дітей і жінок в умовах збройного конфлікту, спричиненого повномасштабною агресією Російської Федерації проти України, що розпочалася 24 лютого 2022 року. Проаналізовано міжнародно-правові стандарти, які визначають правовий статус зазначених категорій осіб, зокрема положення Женевських конвенцій і Конвенції про права дитини, а також норми міжнародного права у сфері захисту прав людини. Розкрито зміст ключових гарантій захисту дітей і жінок, охоплюючи заборону всіх форм насильства, забезпечення гуманного поводження, доступ до медичної допомоги, освіти та соціального захисту.

Проаналізовано український контекст реалізації міжнародних стандартів, зокрема проблеми внутрішнього переміщення, гендерно зумовленого насильства, порушення прав дітей на освіту та безпеку, а також доступу до правосуддя. Визначено ключові виклики імплементації міжнародно-правових норм у національну правову систему, включно із інституційними, процедурними та ресурсними обмеженнями. Сформульовано пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності забезпечення прав дітей і жінок в умовах війни й повоєнного відновлення.

Метою статті є комплексне теоретико-правове дослідження механізмів захисту прав дітей і жінок в умовах збройного конфлікту. Досягнення цієї мети передбачає аналіз міжнародно-правових норм, що регулюють правовий статус зазначених категорій осіб, зокрема положень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права у сфері прав людини.

Методологічну основу дослідження становить комплекс загальнонаукових, спеціально-юридичних та міждисциплінарних підходів і методів, застосування яких зумовлене багатовимірністю проблеми захисту прав дітей і жінок в умовах збройного конфлікту. Такий підхід дає змогу забезпечити всебічність, об’єктивність і наукову обґрунтованість отриманих результатів, а також поєднати теоретичний аналіз із практичними аспектами правозастосування.

Використання комплексу взаємодоповнювальних методів і підходів забезпечило глибину та системність дослідження, що дало змогу не лише теоретично осмислити проблематику, але й сформулювати практично значущі рекомендації щодо вдосконалення механізмів правового захисту дітей і жінок в умовах збройного конфлікту.

Дослідженням встановлено особливості правового статусу дітей і жінок як найбільш вразливих категорій цивільного населення в умовах збройного конфлікту, а також визначено зміст і межі їхнього правового захисту на основі норм Женевських конвенцій і Конвенції про права дитини. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини та Міжнародного кримінального суду, що дало нагоду виявити ключові проблеми імплементації міжнародних стандартів у національну правову систему України. Визначено основні виклики забезпечення прав дітей і жінок в умовах збройної агресії, зокрема у сфері доступу до безпеки, освіти, медичної допомоги та правосуддя.

Доведено, що ефективний захист прав дітей і жінок у збройних конфліктах потребує комплексного поєднання норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини із належною їхньою імплементацією на національному рівні. Обґрунтовано потребу в удосконаленні правових механізмів захисту, посилення відповідальності за порушення прав зазначених категорій осіб і розширення міжнародного співробітництва. Реалізація запропонованих підходів сприятиме підвищенню ефективності гарантування прав дітей і жінок як у період збройного конфлікту, так і на етапі повоєнного відновлення.