ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАЦІЇ ПІД ЧАС ВИРІШЕННЯ МЕДИЧНИХ СПОРІВ

Анотація

Мета цієї статті полягає в здійсненні комплексного аналізу зарубіжних і вітчизняних джерел, визначенні перспектив застосування медіації під час вирішення медичних спорів і розробки пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства та впровадження медіації в медичну сферу.

У процесі дослідження використовувалися теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація тощо) та емпіричні методи (спостереження, опитування, класифікація тощо).

Здійснено аналіз конфліктів, що виникають у сфері охорони здоров’я між пацієнтами та суб’єктами надання медичних послуг. Доведено, що такі конфлікти часто пов’язані не лише з юридичним оцінюванням дій медичних працівників, а й із суб’єктивним сприйняттям пацієнтами результатів лікування та рівня уваги з боку лікаря, недоліками комунікації, відсутністю пояснень щодо діагнозу, методів лікування й можливих ризиків, складністю встановлення причинно-наслідкового зв’язку між медичним втручанням і шкодою.

Доведено доцільність застосування медіації під час вирішення конфліктів у сфері охорони здоров’я, що дає змогу закладу охорони здоров’я зберегти свою репутацію й авторитет керівництва та медичного персоналу, а пацієнту задовольнити потребу в справедливості. Водночас обидві сторони заощаджують час, кошти та уникають додаткових негативних емоцій.

Визначено перевагу медіації над традиційним судовим способом вирішення спорів завдяки її конфіденційності, гнучкості та швидкості, особливо в контексті перевантаження судової системи.

Обґрунтовано доцільність розробки чітких організаційно-правових моделей інтеграції медіації у внутрішні процедури медичних закладів, спеціальних критеріїв для відбору й підготовки медичних медіаторів, що мають враховувати специфічний характер конфліктів у сфері охорони здоров’я.

Окрему увагу приділено правовим засадам застосування процедури медіації та практичним викликам на шляху імплементації медіації в Україні, включно із потребою в спеціалізованій кваліфікації медіаторів для врегулювання медичних спорів.

На основі зарубіжного досвіду сформовані рекомендації щодо вдосконалення національного регулювання та впровадження медіації в медичну сферу.

Зроблено висновок, що медіація є перспективним, орієнтованим на інтереси сторін інструментом зниження конфліктності в системі охорони здоров’я, підвищення рівня захисту прав пацієнтів і розвантаження судової системи.