КІБЕРЗЛОЧИНИ ЯК СУЧАСНИЙ ВИД ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ: ПРОБЛЕМИ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Анотація

У статті розглянуто кіберзлочини як сучасний вид транснаціональної злочинності, проаналізовано їхні характерні ознаки та особливості прояву в умовах цифровізації суспільних відносин. Визначено особливості розслідування кіберзлочинів, зокрема проблеми роботи із цифровими доказами, забезпечення їх допустимості та ідентифікації осіб, причетних до їхнього вчинення. Окрему увагу приділено нормативному регулюванню та формам міжнародного співробітництва у сфері протидії кіберзлочинності, а також визначено основні проблеми й напрями вдосконалення взаємодії держав у цій сфері.

У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи, зокрема: діалектичний – для аналізу розвитку кіберзлочинності; системно-структурний – для визначення її місця в системі транснаціональної злочинності; формально-юридичний – для дослідження норм національного та міжнародного законодавства; порівняльно-правовий – для аналізу міжнародних механізмів співробітництва; логіко-юридичний – для узагальнення отриманих результатів.

Встановлено, що кіберзлочини характеризуються транснаціональністю, високим рівнем латентності та складністю доказування, що зумовлює потребу у використанні спеціальних знань і сучасної криміналістичної методики. Обґрунтовано, що ефективне розслідування таких злочинів неможливе без належної роботи із цифровими доказами й подолання проблем анонімності в кіберпросторі. Доведено, що міжнародне співробітництво є ключовим елементом протидії кіберзлочинності, однак потребує подальшого вдосконалення в частині спрощення процедур взаємодії, гармонізації законодавства та підвищення ефективності обміну інформацією між державами.