ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ З КРИПТОВАЛЮТОЮ

Анотація

Стаття спрямована на комплексне дослідження правової природи віртуальних активів у контексті кримінального судочинства України. Основна увага приділяється розмежуванню понять «віртуальний актив», «криптоактив» та «криптовалюта»,
а також розробці практичних рекомендацій щодо подолання процесуальних перешкод у разі накладення арешту на цифрові активи та їх визнання речовими доказами. Проведено критичний аналіз відповідності національного законодавства міжнародним стандартам, який висвітлює прогалини у вітчизняному правовому полі, що перешкоджають повноцінному використанню цифрових активів як об’єктів доказування.

У процесі дослідження використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів пізнання. Формально-логічний метод застосовано для уточнення понятійно-категоріального апарату. Порівняльно-правовий метод дав змогу зіставити українське законодавство з міжнародними стандартами (Регламент MiCA, Рекомендації FATF). Метод системно-структурного аналізу використано для вивчення технічної складової блокчейну та смарт-контрактів, а аналіз судової практики – для виявлення типових помилок слідства під час доведення контролю над активами.

Встановлено, що ключовою проблемою правозастосування є «нематеріальність» криптовалюти, яка стає підставою для відмов у накладенні арешту. Доведено, що для ефективного розслідування фокус доказування має зміститися з права власності на факт ексклюзивного володіння ключами доступу. Виокремлено основні методи ідентифікації власників активів: від аналізу електронних декларацій до використання спеціалізованого програмного забезпечення для деанонімізації транзакцій. Розкрито роль смарт-контрактів як інструментів автоматизації злочинної діяльності та джерел доказової інформації.

Зроблено висновок про потребу в адаптації КПК України до цифрових реалій через визнання специфічної форми матеріальності віртуальних активів. Обґрунтовано, що подолання транскордонності криптозлочинів можливе лише через імплементацію міжнародних стандартів прозорості та розширення інструментарію блокчейн-аналітики в роботі правоохоронних органів. Уніфікація підходів до розуміння технічної та юридичної природи криптовалют є запорукою мінімізації процесуальної невизначеності та забезпечення невідворотності покарання.