ЗМІСТ ПРИНЦИПУ РІВНОСТІ Й ЗАБОРОНИ ДИСКРИМІНАЦІЇ ТА ЙОГО ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ В НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО АЗЕРБАЙДЖАНУ

Анотація

Стаття, що складається з чотирьох частин, містить ґрунтовний аналіз змісту принципу рівності та заборони дискримінації, а також питань його імплементації в національне законодавство Азербайджану на основі різноманіття підходів у правовій доктрині та міжнародній практиці.

У першій частині статті обґрунтовуються актуальність і наукова новизна дослідження. Зазначається, що принцип рівності та заборони дискримінації є основою сучасної системи прав людини. Загалом цей принцип забезпечує визнання автономії особи та її ефективну і рівну реалізацію для всіх. Принцип рівності та недискримінації також безпосередньо впливає на зміст інших прав.

У другій частині статті аналізуються зміст і основні напрями застосування принципу рівності та заборони дискримінації. Підкреслюється, що рівність і недискримінація є фундаментальним принципом, який регулює відносини між особою та державою. Зазначений принцип у процесі історичного розвитку еволюціонував від етапу нерівності до концепції формальної рівності, а згодом до розуміння матеріальної (реальної) рівності. Крім того, оскільки принцип рівності та недискримінації має міцні міжнародно-правові засади, будь-які порушення в цій сфері можуть спричиняти міжнародно-правову відповідальність держав.

У третій частині статті досліджуються питання імплементації положень принципу рівності та заборони дискримінації в національне законодавство Азербайджанської Республіки. Зазначається, що поряд із міжнародними документами особливо важливим
є закріплення положень цього принципу в національних нормативно-правових актах і національне законодавство Азербайджанської Республіки передбачає відповідні та потрібні заходи імплементації в цій сфері.

У четвертій частині статті сформульовано основні висновки дослідження. Ці висновки охоплюють визначення змісту та елементів розвитку принципу рівності та заборони дискримінації, аналіз питань міжнародно-правової відповідальності у відповідній сфері, розширення міжнародної судової практики, а також заходи національної імплементації.