ПРАВОВІ ТА ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ПАУЗИ ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄС

Анотація

У статті аналізується вплив конституційної паузи, що була впроваджена в Україні під час дії воєнного стану, на процес інтеграції країни до Європейського Союзу. Розглядаються правові, політичні та соціальні наслідки цієї практики, зокрема її вплив на дотримання основних прав і свобод громадян, стабільність правової системи та міжнародну репутацію України.

Зазначено, що 23 липня 2024 р. відбулось дванадцяте продовження воєнного стану з початку повномасштабного вторгнення. Офіційна позиція полягає в тому, що в Законі України «Про правовий режим воєнного стану» немає жодних обмежень щодо строків його введення.

Встановлено, що, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто головне не те, що немає жодних обмежень щодо строків введення воєнного стану, а те, що Конституцією та законами України не передбачено його повторне продовження.

Вийти з такої правової колізії допомогло введення в Україні конституційної паузи, про що об’явив Президент України 23 грудня 2022 р. на Конференції послів України

Оскільки щодо заяв представників держав вищого рівня та їхніх дій Суд ООН дотримується позиції, що такі заяви та дії мають особливу доказову цінність, відсутні підстави ігнорувати офіційну заяву Президента.

Така позиція сформульована Міжнародним Судом ООН у справі зі спору між Камбоджею і Таїландом щодо суверенітету над районом храму Преах Віхеар, розглянутій Міжнародним Судом ООН 15 червня 1962 р.

У свій час і Постійна палата міжнародного правосуддя в рішенні по спору між Норвегією і Данією про Східну Гренландію визнала зобовʼязуювальним висловлювання норвезького міністра закордонних справ. Так само розцінюється в міжнародно-правовій літературі заява Чжоу Еньлай, який, перебуваючи з візитом в Індії 1956 року, в перемовинах з прем’єр-міністром Індії Д. Неру про індокитайський кордон заявив про визнання китайським урядом лінії Макмагона. Ця заява розцінюється як безумовне визнання Китаєм лінії Макмагона, що становить угоду сторін про даний кордон.

Категорію «конституційна пауза» гіпотетично пропонується розглядати як тимчасове призупинення або обмеження дії окремих положень Конституції в умовах надзвичайних обставин, таких як воєнний стан, з метою забезпечення ефективного функціонування державних органів у критичних ситуаціях. Вона передбачає певну адаптацію конституційного ладу до важких умов для оперативного реагування на виклики, що виникають у зв’язку з національною безпекою, війною або іншими надзвичайними обставинами. Конституційна пауза була впроваджена для швидкого прийняття рішень, що не відповідають стандартним процедурам мирного часу, проте в цій ситуації повинні зберігатися основоположні принципи верховенства права та забезпечуватися захист прав людини, щоб уникнути порушень міжнародних зобов’язань і стандартів.

Отже, впровадження конституційної паузи під час воєнного стану в Україні дає змогу державним органам ухвалювати оперативні рішення в умовах війни. Але тимчасове призупинення дії Конституції України чи її ключових положень може суперечити європейським правовим стандартам. Зокрема, це може поставити під сумнів дотримання принципу верховенства права, що є фундаментом для членства в ЄС.