ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРАВА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ

Анотація

У статті здійснено комплексне теоретико-правове дослідження основоположних прав у праві Європейського Союзу як одного з ключових елементів сучасного європейського правопорядку. Проаналізовано особливості правової природи основоположних прав, їх місце в системі джерел права ЄС, а також значення Хартії основоположних прав Європейського Союзу в механізмі захисту прав людини. Метою дослідження є з’ясування правової природи основоположних прав у праві Європейського Союзу, визначення їх місця в системі джерел права ЄС, а також аналіз особливостей функціонування Хартії основоположних прав Європейського Союзу та меж її застосування у сучасному європейському правопорядку.

Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціально-юридичних методів наукового пізнання. За допомогою історико-правового методу досліджено еволюцію становлення системи прав людини в Європейському Союзі. Формально-юридичний метод використано для аналізу положень установчих договорів ЄС та Хартії основоположних прав ЄС. Порівняльно-правовий метод застосовано для дослідження співвідношення права ЄС, міжнародно-правових стандартів захисту прав людини та національних правових систем держав-членів. Системно-структурний та герменевтичний методи дали змогу розкрити місце основоположних прав у структурі правопорядку ЄС та здійснити інтерпретацію положень Хартії основоположних прав ЄС.

У результаті дослідження встановлено, що основоположні права в праві Європейського Союзу мають комплексну та багаторівневу правову природу, яка формується під впливом загальних принципів права ЄС, міжнародно-правових стандартів захисту прав людини та конституційних традицій держав-членів. Доведено, що становлення системи захисту прав людини в ЄС мало еволюційний характер і значною мірою відбувалося під впливом практики Суду Європейського Союзу. Визначено, що сучасна система джерел основоположних прав у праві ЄС охоплює Хартію основоположних прав ЄС, загальні принципи права ЄС та міжнародно-правові стандарти у сфері захисту прав людини, насамперед положення Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.

Особливу увагу приділено аналізу Хартії основоположних прав Європейського Союзу як ключового джерела прав людини у праві ЄС. Встановлено, що положення статей 51 і 52 Хартії мають системоутворювальне значення для визначення меж її застосування та критеріїв допустимого обмеження прав людини. Обґрунтовано, що загальні принципи права ЄС, зокрема принципи пропорційності, правової визначеності, рівності, недискримінації та захисту законних очікувань, є важливою основою функціонування системи захисту прав людини в Європейському Союзі.

Зроблено висновок, що основоположні права у праві Європейського Союзу доцільно розглядати як фундаментальну ціннісно-нормативну основу сучасного європейського правопорядку, яка визначає напрями подальшого розвитку європейської інтеграції на засадах демократії, верховенства права та поваги до людської гідності.