ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ПРАВ В ЕКОСИСТЕМІ NFT: ДИЛЕМА ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ ТОКЕНА
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(21)-2025-124-131Ключові слова:
невзаємозамінні токени, NFT, порушення авторських прав, смарт-контракт, цифрова річ, віртуальний активАнотація
У цій статті досліджено основні проблеми захисту об’єктів авторського права, втілених у невзаємозамінні токени (NFT), в умовах фрагментарного регулювання цифрових активів в Україні. Встановлено, що, згідно з чинним законодавством, NFT має кваліфікуватися як цифрова річ (віртуальний актив), а не як самостійний об’єкт авторського права.
Особлива увага приділена розмежуванню права власності на сам токен та майнових прав на твір. За допомогою методу правового моделювання з’ясовано спроможність смарт-контракту виконувати функції ліцензійного договору; доведено, що без відповідності вимогам законодавства та прямого зазначення про передачу прав смарт-контракт
є лише технічним механізмом, який не надає покупцеві майнових прав на твір, що призводить до юридичної колізії щодо обсягу прав покупця.
Автори також аналізують проблему несанкціонованого створення NFT, зважаючи на те, що NFT технічно не є копією твору, що ускладнює кваліфікацію порушення. На прикладі міжнародних судових прецедентів (Hermès v. Rothschild, VEGAP v. MANGO) доведено відсутність єдиного підходу у світовій практиці. Запропоновано розглядати NFT як форму реєстрації майнових прав (у статусі забезпеченого віртуального активу) та обґрунтовано потребу в законодавчому унормуванні цих правовідносин для захисту прав творців та інвесторів.