ПРАВOВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИПИНЕННЯ СУБ’ЄКТIВ ГOСПOДАРЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-1(8)-2022-142-150Ключові слова:
припинення суб’єктів господарювання, ліквідація, реорганізація, юридичні особи, підстави припинення, процедура припинення, державна реєстрація припиненняАнотація
У статті досліджується правове регулювання припинення суб’єктів господарської діяльності. Визначаються основні умови та підстави припинення як суб’єктів господарювання. Проаналізовано чинне законодавство України в контексті припинення суб’єктів господарювання.
В умовах реформування цивільного законодавства України дослідження інституту юридичних осіб набуває усе більшого значення. Останнім часом правове регулювання порядку припинення юридичних осіб зазнало істотних змін, проте виникає багато дискусійних питань, коли йдеться про захист інтересів кредиторів у разі припинення юридичних осіб, про компетенцію органів юридичної особи на стадії її припинення, про порядок примусового припинення тощо. Це зі свого боку зумовлює актуальність теми та необхідність ретельного вивчення законодавчої бази, аналізу проблемних питань, які виникають у зв’язку з цим.
Причин для припинення суб’єктів господарювання є досить багато. Неправильне ведення бізнесу може призвести до припинення підприємства. Проте за рішенням про ліквідацію підприємства можуть стояти не лише підприємницькі труднощі, що спричинили банкрутство чи рішення про припинення підприємства у зв’язку з порушенням законодавства, а й рішення власника провести ліквідацію з інших причин.
Аргументовано думку про те, що суттєва різниця між ліквідацією та реорганізацією полягає у тому, що в першому випадку має місце остаточне припинення будь-якої діяльності якогось суб’єкта господарювання, у другому – припинення його функціонування в конкретній організаційно-правовій формі із заміною на нову. В обох випадках «припинення суб’єкта господарювання» суб’єкт, що припиняється, більше не існуватиме. У зв’язку з ліквідацією суб’єкта припиниться і його діяльність, у зв’язку ж із реорганізацією вона триватиме, але вже не в колишній (яка існувала до реорганізації), а в новій організаційно-правовій формі суб’єкта господарювання. Тобто варто зазначити, що основна відмінність одного способу припинення суб’єктів господарювання від іншого (ліквідації та реорганізації) полягає в юридичних наслідках факту припинення їх існування, у наявності або відсутності правонаступництва.
Доведено, що припинення юридичної особи – складний процес. Існує два способи припинення юридичних осіб: ліквідація і реорганізація. Серед підстав припинення є дві групи: добровільні (за рішенням власника) і примусові (за рішенням суду). Ліквідаційна процедура складається з чотирьох стадій: прийняття рішення про ліквідацію, інформування кредиторів; розрахунки з кредиторами, несення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи.