ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: ПРАВОВІ, МІЖНАРОДНІ ТА ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ

Анотація

У статті досліджено особливості застосування технологій штучного інтелекту в кримінальному провадженні, проаналізовано їх потенціал у підвищенні ефективності діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Визначено основні правові й етичні проблеми, пов’язані з використанням алгоритмічних систем у процесі доказування, кваліфікації злочинів та ухвалення рішень. Запропоновано напрями вдосконалення законодавчого регулювання застосування штучного інтелекту з урахуванням міжнародних стандартів у сфері прав людини.

Досліджено правові, міжнародні та етичні аспекти застосування технологій штучного інтелекту в кримінальному провадженні. Розкрито сутність штучного інтелекту як інструменту оптимізації діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду, визначено основні напрями його використання у сфері кримінальної юстиції, зокрема для аналізу доказів, прогнозування злочинності, ідентифікації осіб, розкриття злочинів та автоматизації процесів ухвалення рішень.

Особливу увагу приділено проблемам правового регулювання впровадження штучного інтелекту в кримінальне судочинство України, де на сьогодні відсутні чітко визначені норми щодо допустимості та доказової сили результатів, отриманих за допомогою інтелектуальних систем. Проаналізовано іноземний досвід застосування штучного інтелекту в кримінальному провадженні в окремих державах, які наголошують на потребі в забезпеченні «людського контролю» над автоматизованими рішеннями, що впливають на права людини.

У роботі також розглянуто етичні ризики використання алгоритмічних систем. Зроблено висновок, що впровадження штучного інтелекту у сферу кримінальної юстиції має значний потенціал для підвищення ефективності правозастосовної діяльності, однак потребує системного нормативного врегулювання та етичного контролю. Визначено напрями вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародних стандартів
і практики, спрямованих на забезпечення балансу між інноваціями та дотриманням принципів верховенства права й захисту прав людини.