ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТВОРІВ, СТВОРЕНИХ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ, ТА ПИТАННЯ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-3(20)-2025-155-163Ключові слова:
інтелектуальна власність, суб’єкт авторського права, авторське право, штучний інтелект, генеративний штучний інтелект, моральні (немайнові) права, майнові права, критерій оригінальності, обіг знань, правове регулюванняАнотація
Швидка еволюція інформаційних технологій, зумовлена революційними інноваціями, суттєво трансформувала характер правових відносин. Широка інтеграція штучного інтелекту (далі – ШІ), його численні переваги та постійний розвиток обумовлюють потребу істотних змін у сфері правового регулювання.
Зокрема, розвиток технологій машинного навчання та поява генеративного штучного інтелекту, здатного створювати об’єкти інтелектуальної власності (ІВ) з новими та оригінальними характеристиками, порушують важливі питання щодо їхньої правової охорони. Досягнення у сфері генеративного ШІ дали змогу машинам створювати тексти, твори мистецтва, музичні композиції та навіть винаходи, які можуть конкурувати з людською творчістю. Ці тенденції кидають виклик традиційному розумінню авторства та оригінальності й породжують складні проблеми щодо правового статусу творів, створених ШІ, у межах чинної системи права інтелектуальної власності.
Унаслідок цього правові відносини, що виникають у зв’язку зі створенням творів генеративним ШІ, залишаються значною мірою неврегульованими в законодавстві більшості держав. Така прогалина в правовому регулюванні спричиняє значну невизначеність і практичні труднощі в застосуванні норм права інтелектуальної власності до результатів, створених ШІ.
Метою статті є аналіз існуючих правових концепцій авторства й творчості, дослідження чинної нормативно-правової бази, що регулює твори, створені штучним інтелектом, а також визначення можливих підходів до розроблення цілісних та адаптивних механізмів правового регулювання. Дослідження базується на аналізі різноманітних наукових і правових джерел.