СУРОГАТНЕ МАТЕРИНСТВО В УКРАЇНІ ТА СВІТІ: ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-3(20)-2025-180-188Ключові слова:
сурогатне материнство, сурогатна матір, генетичні батьки, допоміжні репродуктивні технології, права дитини, донорствоАнотація
У сучасному світі допоміжні репродуктивні технології, зокрема сурогатне материнство, набувають усе більшого поширення, стаючи для багатьох бездітних пар єдиним шансом відчути радість батьківства. Україна є однією з небагатьох країн, де комерційне сурогатне материнство дозволене на законодавчому рівні, що зумовлює значний інтерес з боку іноземних громадян. Однак, попри існуючу законодавчу базу, правове регулювання цієї сфери в Україні залишається недосконалим та породжує численні етичні, соціальні та юридичні колізії.
Основну увагу в статті приділено законодавчим нормам, що регулюють сурогатне материнство в Україні, охоплюючи вимоги до учасників програми та умови проведення сурогатного материнства, судовій практиці та практиці ЄСПЛ. У статті також аналізуються підходи до регулювання сурогатного материнства в різних країнах світу, зокрема в США, Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії тощо. Розглянуто різноманіття підходів – від повної заборони до чітко регламентованих процедур.
Встановлено, що сурогатне материнство є складною етико-правовою категорією, яка регулюється законодавством різних країн по-різному. У світі існують три основні підходи до його правового регулювання: легалізація, заборона та часткове регулювання. Україна належить до країн, де сурогатне материнство є законним і регулюється рядом нормативно-правових актів. Дослідження дало змогу виявити недоліки українського законодавства порівняно з іншими країнами.
Визначено, що важливим завданням для України залишається розробка ефективного механізму правового захисту всіх сторін програми сурогатного материнства. У світі зростає попит на репродуктивні технології, однак відсутність чітких міжнародних норм і неоднозначність регулювання в різних країнах створюють правові колізії та ризики.
Зроблено висновок щодо потреби в ухваленні комплексного закону, який би враховував міжнародні стандарти, судову практику, вимоги громадян та етичні аспекти, а також передбачав порядок та особливості укладення договорів про сурогатне материнство, вимоги до сторін, механізми захисту прав дитини та процедури міжнародного визнання батьківства.