РЕЛІГІЯ ЯК ОСНОВА ПРАВОВИХ СИСТЕМ КРАЇН АЗІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-2(19)-2025-50-56Ключові слова:
релігійно-правова сім’я, філософсько-релігійні системи, інтеграційні процеси, національна правова системиАнотація
Стаття присвячена комплексному дослідженню юридичної природи та особливостей релігійного типу правової системи країн Азії.
Досліджено особливості релігійно-правової сім’ї в контексті юридичної науки та її прояву в країнах Азії. Підкреслюється, що Азія є колискою багатьох світових релігій, таких як індуїзм, буддизм, іслам, юдаїзм, сикхізм та інші, які не лише впливають на духовне життя, але й формують соціальну структуру та правові системи цих країн. Особлива увага приділяється мусульманській правовій системі, її нерозривному зв’язку з ісламом, Кораном як основним джерелом, та її значенню як універсальної політико-правової доктрини, що має історичну, теоретичну та практичну цінність.
У тексті детально аналізуються специфічні риси релігійних правових систем, зокрема на прикладі мусульманського та іудейського права. Підкреслюється відмінність у розумінні джерел права, де замість законодавця є божественне одкровення, що робить норми абсолютними та незмінними. Розглядаються особливості іудейського права, його мононаціональний характер та розвиток в умовах відсутності власної держави впродовж тривалого часу. Також згадується вплив релігії на формування індуського та канонічного права, а також філософсько-релігійних систем Китаю.
Зроблено висновок, що релігії країн Азії не лише формують світогляд мільярдів людей, але й є джерелом культурного, мистецького та духовного багатства. Розуміння цих релігій сприяє кращому усвідомленню традицій та цінностей, які об’єднують або розділяють народи цього регіону.
Підкреслюється необхідність розмежування релігійного права та національних правових систем у країнах, що належать до цієї сім’ї, а також констатується своєрідність і неповторність релігійних правових систем порівняно з іншими.
Сучасна ж компаративістика розрізняє широке і вузьке розуміння правової системи. У широкому розумінні – це сукупність національних правових систем, які об’єднує спільність походження джерел права, основних правових понять, методів та способів розвитку. У вузькому – національна правова система.