ПРАВА ТА ІНТЕРЕСИ ОДНОГО З БАТЬКІВ, ЩО ПРОЖИВАЄ ОКРЕМО ВІД ДИТИНИ, ЯК ПРЕДМЕТ ЗАХИСТУ В ПОРЯДКУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-2(19)-2025-93-100Ключові слова:
права та інтереси батьків, право на спілкування, право на контакт з дитиною, право на виховання, здійснення батьківських обов’язків, сімейні правовідносини, перешкодиАнотація
Статтю присвячено аналізу прав та обов’язків батька чи матері, що проживає окремо від дитини, як предмета захисту в цивільному судочинстві. Посилаючись на нормативно-правові акти, а саме Сімейний кодекс України, Закон України “Про охорону дитинства”, перелічено суб’єктивні немайнові права та обов’язки батьків, що проживають окремо, та і батьків загалом. Здійснено поверхневий аналіз проблемних питань у справах, пов’язаних з захистом прав та інтересів одного з батьків, що проживає окремо від дитини. Також під час вивчення питання предмета у справах про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні наведено з судової практики, приклади порушення прав та інтересів одного з батьків, що проживає окремо від дитини. Взято до уваги справи, які не обмежуються прийняттям судового рішення першої інстанції та, враховуючи змагальність сторін в цьому питанні, закінчуються прийняттям постанов Верховного Суду. Визначено найбільш поширений перелік прав, за захистом яких батьки звертаються до суду, а саме: усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, реалізація права на контакт з дитиною та отримання інформації про стан здоров’я дитини. Відповідно реалізується право на захист інтересів одного з батьків, що проживає окремо від дитини. Додатково зазначу, що усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, які чинить один з батьків, що проживає разом з дитиною, є найбільш поширеною позовною вимогою у відповідних судових справах. До поширеного чинника можна також віднести конфлікт між батьками, що додатково відображається на реалізації батьківських прав та інтересів.
Аналізуючи юридичну літературу, зазначено, що особисті немайнові права батьків та дітей носять універсальний характер та реалізуються виключно в інтересах дитини.