АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ МЕДИЧНОЇ БІДНОСТІ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-1(18)-2025-149-164Ключові слова:
бідність, соціальне відчуження, дитяча бідність, медична бідність, медичне страхування, депривації, охорона здоров’я, медична допомога, воєнний стан, медичні працівники, доступ до медичних послуг, реабілітаційні послуги, ревокація медичних закладів, програма медичних гарантій, психіатрична допомогаАнотація
У статті здійснено аналіз тенденцій медичної бідності в Україні. Проаналізовано міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, спрямовані на подолання бідності. Здійснено аналіз показників бідності, виокремлено її особливості в Україні. Встановлено, що з 2014 року збільшується відсоток бідності в Україні і з’являються її нові форми, серед яких медична бідність. З’ясовано, що за роки повномасштабного вторгнення було внесено зміни у програму медичних гарантій: акцент зроблено на розмежуванні стаціонарної, амбулаторної та реабілітаційної допомоги; запроваджено пакет «Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке знаходиться на території, де ведуться бойові дії»; збільшено пакети медичних послуг з 35 2021 року до 44 2024 року; удосконалено тарифи на реабілітаційні послуги та хірургічні операції; збільшено тариф на стаціонарну психіатричну допомогу тощо. Проте зростаючі масштаби бідності і недостатність фінансування галузі, а також відсутність моделі медичного страхування не стримали негативну динаміку збільшення медичної бідності в країні. Зроблено висновок, що медична бідність стала наслідком погіршення рівня життя через стрімке падіння економіки, корупцію, інфляційні процеси, що обумовлені, зокрема, і війною, недосконале управління галуззю, недофінансування галузі, неефективну систему державної соціальної підтримки.
Запропоновано медичну бідність розглядати як порушення гарантованих Конституцією України прав людини на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування через відсутність можливості отримати необхідні медичні послуги, медичну допомогу, послуги медичного страхування, а також придбати необхідні медикаменти і медичне приладдя.
Доведено, що медична бідність охоплює різні форми депривації, до яких віднесено неможливість: відвідати лікаря через високу вартість медичних послуг; відвідати лікаря (фахівця відповідного профілю) через брак медичного персоналу; купити необхідні медикаменти і медичне приладдя; пройти медичне обстеження; отримати лікувальні процедури; пройти лікування в стаціонарі; недоступність послуг екстреної (швидкої) медичної допомоги; інфраструктурна недоступність медичних послуг через відсутність поблизу житла медичних установ. Виокремлено детермінанти медичної бідності, які поділено на загальні та спеціальні.
