ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЯ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ ЯК МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХИСТУ СУБʼЄКТІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(17)-2024-217-224Ключові слова:
відеоконференція, дистанційне провадження, судове засідання, учасники судового розглядуАнотація
У статті досліджено питання проведення відеоконференції в судовому засіданні як механізму захисту субʼєктів кримінального провадження. Зазначено, що застосування дистанційного провадження для здійснення процесуальних дій можна віднести до заходів безпеки з обмеженим терміном дії (короткострокових). В українській правозастосовній практиці цей захід не використовується систематично і не користується великим попитом серед судових органів, на відміну від розвинених європейських країн, особливо Сполучених Штатів Америки. Цей захід широко застосовується у випадках, коли конкретна особа не може бути присутньою під час проведення будь-якої процесуальної дії.
Наголошено, що важливість використання дистанційного кримінального провадження підтверджена не лише сучасними вимогами, але й міжнародними документами та успішним досвідом зарубіжних країн. Саме тому доцільно розглянути порядок використання відеоконференцзвʼязку в чинному кримінальному процесуальному законодавстві України. Особливо цей інструмент актуальний для забезпечення безпеки свідків, що дає змогу уникнути контакту між свідком та обвинуваченим під час судового розгляду.
Акцентовано увагу на тому, що очне спілкування учасників є більш «справжнім» та інформативним, проте менші витрати часу та коштів під час застосування дистанційного провадження дають можливість оперативно дійти істини у кримінальному провадженні. Визначено, що недоліком кримінального процесуального законодавства є відсутність норми щодо застосування дистанційного провадження з можливістю збереження в таємниці особистих даних учасника. Для вирішення цього питання можна застосовувати два підходи.
Зроблено висновок про те, що в умовах повномасштабної війни в Україні, коли право на справедливий суд не може бути повністю реалізоване, прийняття законодавчих актів, спрямованих на захист прав, свобод і законних інтересів осіб, особливо у сфері кримінальної юстиції, має бути належним чином обговорене із залученням авторитетних фахівців у відповідній галузі, зокрема з використанням засобів відеоконференції.