ПРАВНИЧА ОСВІТА Й ПРОФЕСІЯ В АНГЛІІЇ ТА УЕЛЬСІ

Анотація

Останні 30 років становлення незалежної Української держави ми перебуваємо в перманентних пошуках оптимальної моделі організації навчання правників та забезпечення їх чесної та неупередженої роботи на благо держави та громадян. Щоб вибудувати власну концепцію, яка дасть можливість досягти заявлених цілей, ми намагаємося надихнутися досвідом тих держав, які успішно впоралися з цим завданням. Беззаперечно, що одним із таких знаних авторитетів у освітній і правовій сферах є Сполучене Королівство. Враховуючи це, основним завданням стало дослідження й висвітлення таких питань: види професій, що існують у правовій сфері; умови доступу до юридичної практики; механізми відбору здобувачів для навчання в юридичних школах; підходи до формування практичних навичок у майбутніх професіоналів; субʼєкти, що мають найбільший вплив на вироблення політики в сфері підготовки юристів; вартість навчання в юридичних школах; основні виклики і тенденції розвитку правничої спеціальності в найближчому майбутньому.

За результатами проведеного дослідження авторами статті виокремлено ряд принципів та підходів, що відрізняють англійську систему підготовки юристів та організації професійної діяльності, які, на їх думку, мають бути враховані в нашій державі: постійний моніторинг і оприлюднення всіх даних, що стосуються юридичної освіти та юридичної діяльності у вигляді окремих статистичних даних, особливо з формуванням відповідних комплексних звітів; обʼєднання зусиль уряду, науковців- правників і представників професійних співтовариств для вироблення ефективного та збалансованого підходу розвитку й функціонування юридичної сфери; розділення теоретичного навчання та практичної підготовки майбутніх юристів; акцент на розвиток юридичних шкіл як потужних дослідницьких центрів, де працюють професіонали, які є шанованими експертами в своїй галузі та часто залучаються як державою, так і приватним сектором для консультацій і супроводження практичної діяльності; ретельний відбір здобувачів для навчання в університетах; підвищена увага до питань доброчесності як в академічній, так і професійній спільноті, де доведені випадки неналежної поведінки назавжди закривають можливість для особи працювати в юридичній сфері.