СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИРІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ СПОРІВ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(13)-2023-35-45Ключові слова:
досудове врегулювання спорів, медіація, адміністративно-правові спори, досудове врегулювання адміністративно-правових спорів, судова медіаціяАнотація
У статті досліджено правове явище досудового врегулювання публічно-правових спорів. Проаналізовано вирішення публічно-правових спорів на стадії досудового врегулювання як наукового поняття. Визначено сутність досудового врегулювання адміністративно-правових спорів. Виокремлено основні види досудового врегулювання публічно-правових спорів. Особливу увагу акцентовано на співвідношенні понять «альтернативні методи вирішення публічно-правових спорів», «досудове вирішення публічно-правових спорів», «досудове врегулювання публічно-правових спорів» та «позасудове вирішення публічно-правових спорів». За результатами проведеного дослідження, окреслено основні проблемні аспекти застосування досудового врегулювання адміністративно-правових спорів відповідно до сучасних правових тенденцій. Акцентовано увагу, що досудове врегулювання публічно-правових спорів повинно бути абсолютно самостійною та відокремленою процедурою, яка не пов’язана з адміністративним судочинством у формі відкритого судового розгляду, яке тимчасово призупиняється під час проведення цієї процедури. Виокремлено, що основними ознаками, які дозволяють досудове врегулювання адміністративно-правових спорів виокремити серед інших способів врегулювання правових спорів, є: 1) досудове врегулювання спору проводять на добровільних засадах; 2) у переговорах між сторонами спору діє посередник – суддя – медіатор; 3) мета процедури полягає в досягненні компромісу на умовах, вигідних для всіх учасників спору; 4) економічність, оскільки сторони не витрачають коштів на сплату судового збору та правову допомогу; 5) відсутність детального правового регулювання; 6) швидкість; 7) неформальний та конфіденційний характер. Підсумовано, що досудове врегулювання адміністративно-правових спорів потрібно визначати як процедуру, яка базується на основі медіації, але її проводить офіційний представник державної влади – суддя.