МЕДІАЦІЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІКИ

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз процедур здійснення медіації юридичними клініками, а також надано певні практичні рекомендації щодо удосконалення законодавства у цій сфері. Зазначено, що проблеми медіації у діяльності юридичної клініки мало розроблені у юридичній літературі. Дискусії йдуть із ряду основних положень. Вказано на важливість медіації та відповідність цієї процедури нормам Конституції України, нормам міжнародних актів Ради Європи та Європейського Союзу. Зазначено певну колізію законів України «Про безоплатну правову допомогу» та «Про медіацію» щодо можливості здійснення медіації юридичними клініками. Запропоновано вирішувати колізію на користь застосування Закону України «Про медіацію» як основного спеціального законодавчого акта України у цій сфері. Обґрунтовано висновок про можливість залучення як медіаторів студентів та інших працівників юридичних клінік. Вказано, що хоча медіаторами, звичайно, є професійні юристи, це не є обов’язковою вимогою. Теоретично медіаторами можуть бути особи, які пройшли базову підготовку медіатора, навіть студенти та працівники юридичних клінік. Наголошено на питанні фактичної відсутності нормативно-правового регулювання здійснення медіації юридичними клініками. Зроблено висновок про те, що студенти та інші працівники юридичних клінік можуть бути медіаторами за умови проходження базової підготовки медіатора та якщо сторони медіації не заперечують проти цього. Аргументовано, що юридичні клініки варто визначити суб’єктами надання безоплатної правової допомоги шляхом розгляду та прийняття проєкту Закону України про внесення змін та доповнень до законодавства України щодо визнання юридичних клінік суб’єктами надання безоплатної правової допомоги. Зазначено потребу в удосконаленні нормативно-правового регулювання здійснення діяльності юридичними клініками, зокрема й стосовно здійснення медіації. Запропоновано Міністерству освіти і науки України затвердити нове Положення про юридичну клініку закладу вищої освіти.