ПРОБЛЕМИ СТРУКТУРУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ ПРАВА

Анотація

У пропонованій статті увага зосереджена на сучасному стані національної юриспруденції, для якого характерним є поглиблення інтересу до проблем методології наукового пізнання. На сьогодні у сфері наукових досліджень правової дійсності сформувалася чітка тенденція до активного осмислення їхніх методологічних засад. Однак стан розробки методологічних проблем національного правознавства й досі відстає від нагальних потреб, має суттєві недоліки. Зокрема, продовжує ширитися методологічна невизначеність, термінологічне різноманіття, що не сприяє результативності наукового пізнання, глибині його проникнення в сутність досліджуваних явищ і процесів, та загалом лише ускладнює сприйняття методології.

Стаття присвячена проблемам структурування методології сучасного правознавства, а саме увага зосереджується на відсутності єдиної стандартизації методологічної бази. Аналіз сучасних підходів до структурування методології правничої науки засвідчує відсутність єдності в питанні кількості її рівнів. Поряд із триступеневою моделлю (філософські, загальнонаукові, спеціально-юридичні) використовується чотирирівнева класифікація, яка додатково виокремлює приватно-наукові (конкретно-наукові, окремо-наукові) методи. Обґрунтовується існування приватно-наукового рівня методології як логічно потрібного, а не штучно створеного. Особлива увага приділяється саме терміну «приватно-наукові методи», який був усталеним в українській науковій мові другої половини ХХ ст., однак у пострадянський період почав витіснятися термінами на кшталт: «конкретно-наукові методи», «окремо-наукові методи», «спеціально-наукові методи» тощо. Підкреслюється, що приватно-науковий рівень є вагомим структурним елементом методології правознавства, оскільки методологія це не лише логіка та схеми, це й пам’ять про втрачений і відновлюваний сенс.

Водночас термінологічна варіативність не змінює сутності відповідного явища. Йдеться про методи, що сформувалися в межах певної науки та забезпечують дослідження її специфічного предмета.