ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ОБСТЕЖЕННЯ ПУБЛІЧНО НЕДОСТУПНИХ МІСЦЬ, ЖИТЛА ЧИ ІНШОГО ВОЛОДІННЯ ОСОБИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ)
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-2(23)-2026-304-314Ключові слова:
негласні слідчі (розшукові) дії, обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, публічно недоступні місця, докази й доказування, досудове розслідування, оперативно-розшукова діяльністьАнотація
У статті з урахуванням результатів вивчення судової практики розглянуто теоретичні та практичні аспекти призначення й проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи й використання отриманих результатів у доказовому процесі. Наведено зміст нормативно-правових актів, які стосуються захисту прав і законних інтересів від несанкціонованого проникнення до житла, іншого володіння осіб та організації й правових підстав проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії (НСРД). Особлива увага приділяється спрямуванню (меті) такої
НСРД для виконання завдань кримінального судочинства та особливості використання результатів проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи у доказовому процесу. Наведено перелік кримінальних правопорушень, щодо яких у судовій практиці найчастіше призначається проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи та основні недоліки діяльності органів досудового розслідування. Визначено особливості використання в доказовому процесі результатів проведення цієї НСРД і проблемні сторони цього процесу. З огляду на результати аналізу судової практики наведено основні недоліки щодо призначення та проведення обстеження публічно недоступних місць, житла або іншого володіння особи, які стосуються фактів проведення аудіо-, відеоконтролю особи без призначення й проведення такої НСРД; посилання у вироку на результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи як даних, отриманих під час обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи в місцях, які кримінальним процесуальним законодавством визначені як публічні місця; потреби в призначенні й проведенні інших негласних слідчих (розшукових) дій (накладення арешту на кореспонденцію (ст. 260 КПК України) та огляд і виїмку кореспонденції (ст. 261 КПК України) тощо.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В. В. Лисенко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.