ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ІНШІ СУМІЖНІ КАТЕГОРІЇ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-3(20)-2025-9-18Ключові слова:
публічне адміністрування, державне управління, належне урядування, адміністративні органи, публічна адміністрація, категорія, функції, принципиАнотація
У статті проведено дослідження теоретико-правової характеристики категорії «публічне адміністрування».
Стаття базується на матеріалах наукових видань, міжнародних документів. Під час проведення дослідження використовувалися методи аналізу й синтезу, порівняння та узагальнення.
Здійснено порівняльний аналіз сутнісного розуміння таких категорій: «публічне адміністрування», «державне управління», «належне урядування».
Наведено позиції та підходи адміністративно-правової школи щодо наукової інтерпретації «публічного адміністрування».
Класифіковано функції публічного адміністрування (організаційна, нормотворча, планування, управлінська, контрольна, інформаційна), розкрито їхній зміст і вплив на діяльність адміністративних органів.
Розкрито зміст принципів належного урядування (good governance) практики Ради Європи, зокрема: верховенства права, відкритості та прозорості, підзвітності, участі та представництва, ефективності та результативності, справедливості та інклюзивності, орієнтації на консенсус, відповідності, сталого розвитку, етичної поведінки.
Визначено, що державне управління фокусується на владно-імперативному впливі держави (суб’єктно-орієнтований підхід, вертикаль влади) і має на меті переважно забезпечення державного інтересу, але «публічне адміністрування» є більш клієнтоорієнтованим, зосереджуючись на процесі (наданні адміністративних послуг, здійсненні процедур).
Резюмовано, що категорія «публічне адміністрування» є багатофункціональною за своєю сутністю та юридичною природою, яка знаходить практичну реалізацію через систему уніфікованих принципів і стандартів (good governance) діяльності адміністративних органів.
Змістовно публічне адміністрування охоплює координовану діяльність публічних інституцій усіх гілок влади з метою реалізації публічного інтересу та забезпечення конституційних прав, свобод та інтересів особи в адміністративно-правових та відносинах.