ОСОБЛИВОСТІ ПРИВАТНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

Анотація

У статті здійснено аналіз правової природи договорів про надання медичної допомоги, встановлено, що такі договори мають як спільні – типові риси, так і відмінності (специфіку) залежно від предмета договору і його істотних умов.

Акцентовано увагу на те, що цивільне законодавство України визначає лише загальні положення про договір, однак не враховує специфіку медично-правових відносин, оскільки до такої категорії договорів застосовуються загальні положення договору про надання послуг, визначені у ст. 901–907 Цивільного кодексу України.

Доведено, що врахування специфіки договорів (типових рис і відмінностей) сприяє правильному вибору виду договору, забезпечує його відповідність змісту предмета регулювання.

Визначено специфіку предмета договору про надання медичних послуг, до якої віднесено обов’язковість безпеки медичної послуги для пацієнта, яку виконавець повинен забезпечувати у процесі її надання, та підвищені вимоги до виконавця послуги стосовно надання необхідної інформації, яка за змістом і обсягом дасть змогу пацієнту прийняти свідоме рішення стосовно медичної послуги.

Здійснено аналіз структурних елементів договору про надання медичних послуг. Встановлено існування різних підходів до розуміння істотних умов договору, яке пов’язане з відсутністю переліку таких умов. Доведено, що відсутність такого переліку є причиною різних підходів у судовій практиці під час вирішення медичних спорів.

Проаналізовано судову практику з вирішення медичних спорів. Встановлено неефективність застосування норм Закону України «Про захист прав споживачів» для врегулювання відносин, пов’язаних з наданням медичних послуг. Зроблено висновок, що застосування норм Закону України «Про захист прав споживачів» є неприпустимим для врегулювання відносин з надання медичних послуг.