СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ СЛІДІВ У КРИМІНАЛІСТИЦІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню сутності електронних слідів у криміналістиці, визначено поняття цього терміна. Розгляд питання стає закономірним наслідком розвитку інформаційних технологій, глобального впровадження в усі аспекти життєдіяльності людини. Людина більшою чи меншою мірою існує одночасно в двох просторах – реальному і віртуальному. У зв’язку з чим актуальним завданням сучасної криміналістики стають питання електронних слідів та виконання діагностичних завдань, які стоять як перед кожним криміналістом окремо в процесі розслідування злочинів, так і перед криміналістикою як наукою в цілому.

Новітні інформаційні технології викликали появу і подальший стрімкий розвиток нових форм злочинності, а саме злочинів, що вчиняються шляхом використання таких технологій, завдяки чому вони отримали назву кіберзлочинів.

Електронні сліди є новим об’єктом криміналістичного дослідження, а електронна техніка надає цій інформації значення джерела доказів. При цьому комп’ютерна техніка, інформаційні технології та окремі програмні продукти можуть слугувати як засобом вчинення злочинів, так і предметом злочинного посягання. Характер слідової картини кіберзлочинів залежить від способів їх вчинення та характеристик електронних засобів, за допомогою яких здійснюються злочинні посягання. Електронний слід має певну систему ознак у вигляді окремих інформаційних елементів, які можуть бути записані як на одному, так і на декількох носіях цифрової інформації. Носії електронних слідів можуть бути одночасно підключені до декількох цифрових пристроїв, об’єднаних, наприклад, у телекомунікаційну мережу.

На сайтах соціальних мереж (наприклад, Facebook, Twitter, LinkedIn, Instagram ) можна виявити електронні сліди у вигляді повідомлень і коментарів осіб, що перевіряються, їх персональних даних (наприклад, електронну адресу), фотознімків і відеозаписів, історію пошукових запитів та ін. Ці сліди містять інформацію про час відвідування сайтів, деякі персональні дані користувача (наприклад, електронну адресу), за якими можна здійснити пошук його номера телефону, дати народження, місця роботи та проживання, визначити коло спілкування та інтереси. Останні 2–3 роки спостерігається стрімке зростання правопорушень у системах дистанційного банківського обслуговування (ДБО). ДБО – це комплекс сервісів віддаленого доступу клієнтів до банківських послуг, в основному за допомогою комп’ютерних або телефонних мереж. При цьому клієнт віддалено (без візиту в банк) передає необхідні розпорядження, використовуючи інформаційні технології.