ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВИКЛИКИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз трансформації міжнародного права соціальної безпеки в умовах воєнних конфліктів, глобальних економічних криз, міграційних процесів та цифрової трансформації суспільства. Досліджено інституційну роль міжнародних організацій у формуванні сучасної архітектури міжнародного соціального захисту та забезпеченні реалізації соціальних прав людини. Проаналізовано діяльність Організації Об’єднаних Націй, Міжнародного комітету Червоного Хреста, Міжнародної організації праці та Європейського Союзу як ключових суб’єктів міжнародно-правового регулювання у сфері соціальної політики.

Окрему увагу приділено проблемам ефективності міжнародних механізмів забезпечення соціальних гарантій, зокрема інституційним обмеженням, відсутності примусових інструментів впливу, політизації діяльності міжнародних структур та впливу механізму права вето в Раді Безпеки ООН на функціонування системи колективної безпеки.

Розкрито специфіку впливу повномасштабної збройної агресії проти України на національну систему соціального забезпечення та міжнародну гуманітарну співпрацю. Обґрунтовано потребу в модернізації міжнародних механізмів соціального захисту за допомогою цифровізації процедур координації та моніторингу, посилення підзвітності держав і вдосконалення правових інструментів відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права. Запропоновано концепцію створення координаційного наднаціонального механізму у сфері міжнародної соціальної політики як інструменту підвищення ефективності глобального управління.

Зроблено висновок, що подальший розвиток міжнародного права соціальної безпеки має ґрунтуватися на принципах справедливості, солідарності, суверенної рівності держав та пріоритетності захисту людської гідності в умовах глобальної нестабільності.