КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИ ПОСОБНИКА ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(21)-2025-163-172Ключові слова:
кримінальне правопорушення, кримінологічна характеристика, кримінологічний портрет, злочинність, особа злочинця, структура особи злочинця, пособник державі-агресору, запобіганняАнотація
Стаття присвячена кримінологічному аналізу осіб, які вчиняють пособництво державі-агресору, передбачене ст. 111-2 КК України. Постановка проблеми зумовлена збройною агресією російської федерації проти України, що створила серйозні виклики для національної безпеки. Одним із найбільш загрозливих проявів внутрішньої дестабілізації є діяльність соціально адаптованих осіб, які, не будучи класичними суб’єктами державної зради, надають матеріальну, ресурсну, інформаційну або пропагандистську підтримку країні-агресору. Введення ст. 111-2 КК України в квітні 2022 року усунуло законодавчу прогалину, проте кримінологічне дослідження цієї категорії осіб лише набирає актуальності.
У роботі здійснено аналіз соціально-демографічних, соціально-рольових, морально-психологічних і кримінально-правових ознак осіб-пособників державі-агресору. Соціально-демографічні характеристики охоплюють вік, освіту, професійну діяльність, соціальний статус і місце проживання, що дає змогу визначити групи підвищеного ризику. Соціально-рольові ознаки охоплюють позицію в суспільстві, доступ до ресурсів та інформації, професійну та службову функцію, що потенційно використовується для сприяння агресору. Морально-психологічна сфера визначається пріоритетом особистої вигоди або безпеки над державними інтересами, високим рівнем адаптивності до зовнішніх змін, схильністю до маніпуляцій і морального виправдання протиправних дій. Кримінально-правові ознаки містять наявність прямого умислу, спеціальної мети підтримки агресора та конкретних форм пособництва.
На основі аналізу виявлено типологію пособників, що охоплює ідеологічні, матеріально-мотивовані, пасивні конформістські, професійно-рольові та комбіновані категорії. Така класифікація дає змогу прогнозувати поведінку осіб, оцінювати рівень суспільної небезпеки та вдосконалювати превентивні заходи. Результати дослідження підкреслюють потребу у формуванні цілісного кримінологічного портрету осіб, які вчиняють пособництво державі-агресору, що сприятиме ефективнішому правозастосуванню та підвищенню рівня національної безпеки.
Запропонований підхід до кримінологічного аналізу поєднує системний і комплексний методи, що дає змогу інтегрувати соціальні, психологічні та правові характеристики для прогнозування злочинної поведінки, удосконалення заходів запобігання та розробки методологічних рекомендацій.
