ВПЛИВ КІБЕРЗАГРОЗ НА НАЦІОНАЛЬНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ

Анотація

У статті досліджено трансформацію кіберзагроз 2022–2024 рр. та їхній вплив на національну безпеку України в умовах повномасштабної гібридної агресії. Розкрито теоретико-правові засади аналізу кіберзагроз, визначено їхні ключові види та суб’єктів походження, окреслено особливості технічних, інформаційно-психологічних і змішаних атак. Показано, що кібератаки проти енергетичної, транспортної та урядової інфраструктури мають системний характер, формують стійкі ризики для функціонування державних інституцій та вимагають високого рівня координації між суб’єктами безпеки. Проаналізовано інформаційні операції, спрямовані на підрив громадської довіри, маніпулювання суспільними настроями та послаблення політичної стабільності. Акцентовано на тому, що кіберзагрози мають потужний економічний та оборонний ефект, оскільки здатні порушувати критичні процеси, комунікації та логістичні ланцюги.

Окрему увагу приділено чинним стратегіям протидії, зокрема нормативній базі, діяльності ДССЗЗІ, CERT-UA, НКЦК та правоохоронних органів, а також практиці міжнародної співпраці України з ЄС і НАТО. Доведено, що попри сформовану інституційну інфраструктуру, актуальним залишається питання гармонізації законодавства з Директивою NIS2, посилення галузевих SOC / CSIRT-центрів і вдосконалення механізмів обміну кіберінформацією. Підкреслено перспективність інноваційних рішень, зокрема використання штучного інтелекту, автоматизованих систем реагування та національних кіберполігонів. Зроблено висновок, що підвищення кіберстійкості держави потребує комплексного поєднання правових, організаційних і технологічних заходів поряд із розвитком культури кібергігієни. Підсумовано, що інноваційні технології та автоматизовані системи реагування мають суттєво підвищити ефективність протидії кіберзагрозам. Акцентовано увагу на тому, що результативність вказаних заходів значно залежить від узгодженості дій усіх суб’єктів забезпечення національної безпеки держави.