ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз правосуб’єктності міжнародних організацій у контексті міжнародного приватного права. Визначено сутність, обсяг і межі правоздатності, дієздатності та деліктоздатності міжнародних організацій як суб’єктів, що беруть участь у цивільно-правових, господарських і трудових відносинах. Особливу увагу приділено проблемам застосування юрисдикційних імунітетів, визначення особистого закону та вибору права в договірних відносинах із приватними особами. На основі аналізу наукових підходів і практики міжнародних та національних судів обґрунтовано, що сучасна концепція правосуб’єктності міжнародних організацій має еволюціонувати від класичної моделі, заснованої на волі держав-засновниць, до функціонально-автономної, що враховує зростаючу участь таких організацій у приватноправовій сфері. Показано, що глобалізація, цифровізація міжнародних правовідносин та розширення транснаціональної взаємодії створюють нові виклики у сфері правового регулювання діяльності міжнародних організацій. Зокрема, виникають проблеми визначення юрисдикції щодо електронних контрактів, захисту персональних даних, а також відповідальності за порушення у сфері кібербезпеки. Запропоновано вдосконалити українське законодавство через ухвалення спеціального закону про правовий статус міжнародних організацій, який би врегулював питання їхньої участі в цивільному обороті, оподаткуванні, трудових відносинах і відповідальності. Результати дослідження мають теоретичне й практичне значення для розвитку національної правової доктрини, формування узгодженої системи норм міжнародного приватного права та забезпечення ефективної взаємодії України з міжнародними інституціями в правовій і економічній площині.