КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ КІБЕРЗЛОЧИНІВ У БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ

Анотація

Розвиток цифрових технологій суттєво змінив банківську сферу, відкривши нові можливості не тільки для банківських операцій, але й для кіберзлочинів. стрімкий процес інформатизації в Україні несе в собі потенційну можливість використання комп’ютерних технологій з вигодою для злочинця.

Метою статті є дослідження наукових підходів до класифікації та типології кіберзлочинів у банківській сфері.

Під час дослідження були застосовані загально- та спеціально-наукові методи дослідження. Структурно-функціональний метод дав змогу виділити кіберзлочини як особливу категорію злочинності й дослідити наявні класифікації та типології кіберзлочинів, а для формування висновків і пропозицій застосовувалися методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії.

У статті розглянуто підходи науковців до визначення кіберзлочинів і розглянуто їхні існуючі класифікації та типології.

Запропоновано власне бачення на визначення кіберзлочинів, яке сформульовано з урахуванням поглядів науковців. Також акцентується увага на доцільності класифікації кіберзлочинів за рядом критеріїв: залежно від об’єкта посягання; за способами та методами вчинення; за методами втручання в процес передачі даних; залежно від значення інформаційної системи в механізмі реалізації кримінально протиправної діяльності.

Зроблено висновок, що, враховуючи стрімкий розвиток технологій, нових форм та методів вчинення злочинів у кіберпросторі, поширення злочинів у банківській сфері, кіберзлочини є одним з найбільш небезпечних видів кримінальних правопорушень, які становлять загрозу міжнародній та національній безпеці в кіберпросторі й потребують подальшого дослідження.