ВЗАЄМОДІЯ РЕЛІГІЇ ТА ПРАВА В РЕЛІГІЙНО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ: ЮРИДИЧНИЙ ТА РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Науковці зосереджують увагу на проблемному характері співвідношення механізмів реалізації правових та релігійних приписів. Для подолання цієї проблеми необхідно чітко виокремити функціональну спрямованість релігії та права, віднайти їх спільні та відмінні ознаки й установити особливості їх взаємодії в релігійно-правовому регулюванні.

Метою дослідження є розмежування сфер застосування права і релігії в процесі релігійного та правового регулювання й визначення характеру взаємозвʼязку і взаємовпливу правового та релігійного регуляторів суспільних відносин.

У процесі дослідження та формулювання його результатів автором було використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу та узагальнення. Компаративний метод було використано для встановлення співвідношення права та релігії в релігійно-правовому регулюванні.

Співвідношення механізмів реалізації правових та релігійних приписів має проблемний і конфліктний характер. Релігія формує світоглядну основу людського життя. Правовому регулюванню підлягають лише ті суспільні відносини, над якими може бути встановлений соціальний і державний контроль. Однак правовий та релігійний регулятори суспільних відносин наразі перебувають у постійному співвідношенні. Релігійні принципи свободи волі особистості та визнання людини найвищою соціальною цінністю були втілені в європейських універсальних правових актах. 

Як окремі різновиди соціального регулювання, правове та релігійне регулювання перебувають у взаємодії, впорядковуючи суспільні відносини. Як право, так і релігія є формалізованими соціальними регуляторами.