ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-1(10)-2023-124-134Ключові слова:
корупція, аналіз, запобігання, історико-правові ознакиАнотація
У статті наголошено, що корупція в Україні є проблемою номер один за всю історію становлення та функціонування української державності. Висловлений двісті років тому крилатий вислів історика Карамзіна, що відбиває сутність української держави в одній фразі «Кради», актуальний і сьогодні. Основна проблема корупції в Україні полягає в тому, що самі закони закладають корупційний простір через неоднозначність їх тлумачення та формулювання. Традиційно після прийняття будь-якої програми, концепції, закону у сфері протидії корупції відбувається додаткове формальне забезпечення у вигляді обов’язкової публікації у ЗМІ, а найцікавіше в кожній структурі – створення громадських рад, які не виконують тих функцій, які на них покладені, а історичні особливості свідчать і доводять, що будь-яка дія, спрямована на боротьбу з корупцією, має протилежний результат. Сьогодні немає єдиного розуміння щодо запобігання цьому явищу через те, що починати потрібно зі зміни психології людей, від морально-політичного клімату в суспільстві, яке не бачить або не довіряє державним настановам, які існують сьогодні. Завдяки цьому сформувалася громадська думка, що сама влада корумпована на всіх рівнях і для того, щоб стався перелом у свідомості людей, необхідно показати невідворотність покарання. Лише після цього в суспільстві буде дійсно нетерпиме ставлення до корупції, коли влада сама підвищить свою відповідальність перед суспільством, коли судова система буде повністю незалежною від влади і відбудеться певний поштовх у запобіганні корупції.
Відмічено, що сучасна особливість корупції виражається у клієнтсько-корпоративній формі відносин між українськими чиновниками, що засновані на відданості та меценатстві і є, по суті, яскравим продовженням номенклатурної корупції. Особливістю клієнтсько-корпоративної моделі української реальності є те, що постійний пошук мецената має будь-які політичні та економічні важелі, які можна використати в певній корупційній схемі. Сформована масова свідомість українського суспільства сьогодні представляє жахливе видовище через те, що жодне життєве питання на практиці неможливо вирішити без надання платних послуг. Усе це призводить до стагнації суспільно-політичного життя держави за рахунок корупційної складової. Концептуальний аналіз різних типів утворення Української держави дає змогу виявити закономірності її розвитку, однією з яких є корупційна сутність розвитку української державності.
Щодо сучасного українського формату запобігання корупції, то основним документом сьогодні є, безумовно, Конституція України, яка виступає як найвищий нормативно-правовий акт в Україні. Правові норми закріплені в Конституції України, де зазначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, пряму дію і застосовується на всій території України. Закони та інші нормативно-правові акти, ухвалені в Україні, не повинні суперечити Конституції України.
Зроблено висновок про необхідність того, щоб боротьба з корупцією мала системну форму, де основними принципами боротьби з корупцією мають бути законність та відкритість влади. Найголовніше, що кримінальні правопорушення корупційного характеру у більшості випадків залишаються безкарними щодо тих, хто їх вчинив.