ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУБ’ЄКТІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

Анотація

В умовах сьогодення забезпечення ефективного адміністративно-правового захисту бізнесу є одним із ключових напрямів державної політики в умовах євроінтеграції та реформування системи публічного управління. Система суб’єктів характеризується складною структурою та неоднорідністю їхнього правового статусу. Чинне законодавство визначає повноваження окремих суб’єктів фрагментарно. Це зумовлює дублювання компетенції та ускладнює ефективну реалізацію покладених на них функцій. Комплексне дослідження особливостей правового статусу суб’єктів адміністративно-правового захисту бізнесу в Україні є актуальним і має важливе теоретичне та практичне значення.

У дослідженні застосовано комплекс загальнонаукових і спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Формально-юридичний метод використано для аналізу норм Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, які визначають правовий статус суб’єктів адміністративно-правового захисту бізнесу. Системно-структурний метод застосовано для дослідження системи суб’єктів адміністративно-правового захисту бізнесу, визначення їхнього місця в механізмі публічного адміністрування та встановлення взаємозв’язків між ними. Функціональний метод дав змогу з’ясувати особливості реалізації адміністративно-правових повноважень окремими суб’єктами у сфері захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання. За допомогою порівняльно-правового методу проаналізовано наукові підходи до розуміння адміністративно-правового статусу та класифікації суб’єктів адміністративно-правового захисту бізнесу. Для формулювання висновків і авторської класифікації суб’єктів адміністративно-правового захисту бізнесу застосовано методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції та узагальнення.

Проаналізовано наукові підходи до визначення адміністративно-правового статусу суб’єктів адміністративно-правового захисту бізнесу й встановлено відсутність єдиного підходу до розуміння його змісту та структурних елементів. Обґрунтовано авторське визначення адміністративно-правового статусу суб’єктів адміністративно-правового захисту бізнесу й визначено його основні складові. Досліджено систему суб’єктів адміністративно-правового захисту бізнесу, охарактеризовано особливості їхнього правового статусу та адміністративно-правових повноважень. Встановлено, що специфіка правового статусу зазначених суб’єктів зумовлена різним обсягом компетенції, функціональним призначенням і місцем у механізмі адміністративно-правового захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. Запропоновано авторську класифікацію суб’єктів адміністративно-правового захисту бізнесу за характером реалізованих адміністративно-правових повноважень, що дає змогу комплексно відобразити їх роль у системі публічного управління.

Запропоновано здійснювати класифікацію суб’єктів адміністративно-правового захисту бізнесу за характером реалізованих адміністративно-правових повноважень, виділивши такі групи: 1) суб’єкти формування державної політики у сфері захисту бізнесу – суб’єкти, які визначають засади державної політики, формують нормативно-правову основу підприємницької діяльності та встановлюють гарантії захисту бізнесу (Верховна Рада України, Президент України та Кабінет Міністрів України); 2) суб’єкти організаційного забезпечення адміністративно-правового захисту бізнесу – суб’єкти, які забезпечують реалізацію державної політики, координують діяльність інших органів, організовують виконання державних програм розвитку підприємництва та забезпечують функціонування адміністративного механізму захисту бізнесу (Міністерство економіки та довкілля України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування); 3) суб’єкти регуляторно-дозвільного та сервісного забезпечення підприємницької діяльності – суб’єкти, діяльність яких спрямована на створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності за рахунок реалізації дозвільних, реєстраційних, ліцензійних, інформаційних і консультативних повноважень (Державна регуляторна служба України, Міністерство цифрової трансформації України, органи місцевого самоврядування та інші органи, що надають адміністративні послуги суб’єктам господарювання); 4) суб’єкти контрольно-наглядового забезпечення законності у сфері господарської діяльності – суб’єкти, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері підприємництва, фінансової дисципліни, оподаткування, митної справи, конкурентного законодавства та інших напрямів господарської діяльності (Державна податкова служба України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України, Державна служба фінансового моніторингу України та інші контролюючі органи); 5) суб’єкти правоохоронного адміністративно-правового захисту бізнесу – суб’єкти, які реалізують превентивні, юрисдикційні та правоохоронні повноваження, спрямовані на припинення правопорушень, захист права власності, економічної безпеки та законних інтересів суб’єктів господарювання (Міністерство внутрішніх справ України, Бюро економічної безпеки України та інші правоохоронні органи в межах їхньої адміністративної компетенції); 6) суб’єкти відновлення порушених прав суб’єктів бізнесу – органи, діяльність яких спрямована на поновлення порушених прав суб’єктів господарювання через примусове виконання судових та інших рішень, а також застосування інших адміністративно-правових механізмів відновлення порушених прав (органи Державної виконавчої служби України); 7) спеціалізовані правозахисні суб’єкти у сфері захисту бізнесу – здійснення захисту прав суб’єктів господарювання є одним із основних напрямів їхньої діяльності (Рада бізнес-омбудсмена, торгово-промислові палати, громадські об’єднання, а також інші інституції, створені для позасудового захисту прав підприємців і взаємодії бізнесу з органами публічної влади).