ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ В УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХНЬОЇ ПУБЛІЧНОСТІ

Анотація

Трансформація фінансового сектору України в умовах воєнного стану, поглиблення євроінтеграційних процесів і цифровізації економічних відносин обумовлюють потребу в переосмисленні наявних підходів до правового регулювання діяльності небанківських фінансових установ. Сучасна парадигма розвитку ринку фінансових послуг дедалі більше орієнтується не лише на забезпечення фінансової стабільності та платоспроможності його учасників, а й на формування належного рівня їхньої публічності як комплексної характеристики відкритості, підзвітності, добросовісної ринкової поведінки та інформаційної прозорості. За таких умов податкове регулювання набуває нової функціональної ролі, трансформуючись із суто фіскального інструменту у важливий елемент забезпечення публічних інтересів держави, суспільства та учасників ринку фінансових послуг. Когнітивність сучасної моделі фінансового регулювання полягає в переході від традиційного адміністративного впливу до ризик-орієнтованого управління, заснованого на аналітичному оцінюванні поведінкових, податкових та інформаційних ризиків. У цьому контексті податковий комплаєнс перестає бути виключно механізмом забезпечення виконання податкового обов’язку, набуваючи ознак інтегрованої системи забезпечення публічності діяльності небанківських фінансових установ. Саме синергія податкового контролю, фінансового моніторингу, корпоративного управління, цифрових технологій і регуляторного нагляду формує сучасну модель правового забезпечення функціонування небанківського фінансового сектору.

Перспективність дослідження визначається тим, що в найближчі роки розвиток небанківського фінансового сектору України відбуватиметься під впливом трьох взаємопов’язаних чинників: післявоєнного економічного відновлення, інтеграції до єдиного фінансового простору Європейського Союзу та масштабної цифрової трансформації фінансових послуг. За цих умов очікується посилення вимог до прозорості діяльності небанківських фінансових установ, удосконалення механізмів податкового комплаєнсу, розширення цифрових інструментів податкового адміністрування, імплементація європейських стандартів обміну податковою інформацією та інтеграція податкового контролю з механізмами фінансового моніторингу й поведінкового нагляду.