ГЕНЕЗА СУДОУСТРОЮ ТА СУДОЧИНСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ: ДОДЕРЖАВНИЦЬКИЙ ПЕРІОД І ДОБА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню процесу формування судів, їхньої юрисдикції та перших принципів судочинства на українських землях у додержавницький період і в часи Київської Русі. Здійснено комплексний історико-правовий аналіз передумов виникнення судової функції, особливостей її становлення та розвитку якісної трансформації від первісних форм соціальної організації суспільства до етапу ранньої державності. Висвітлено окремі аспекти еволюції уявлень про здійснення судочинства цього періоду, проаналізовано роль звичаєвого права як основного регулятора суспільних відносин у додержавницький період. Обґрунтовано, що функція здійснення судочинства розвинулася задовго до формування державних інститутів, зважаючи на перманентний характер проблем врегулювання конфліктних ситуацій, забезпечення громадського порядку й відновлення справедливості, які були невід’ємною складовою подальшого розвитку людського суспільства. Приділено особливу увагу процесу інституціоналізації судової влади в добу Київської Русі, формуванню системи судових органів, розмежуванню компетенції князівського, церковного, громадського та інших видів судів, а також розвитку процесуальних засад здійснення судочинства. Проаналізовано положення «Руської Правди» та інших історичних джерел щодо судочинства княжої доби. Розкрито значення діяльності князя, його посадових осіб і представників місцевих громад у здійсненні судових функцій. Доведено, що становлення судоустрою та судочинства на українських землях у вказаний період характеризувалося поступовим переходом від звичаєвих способів вирішення спорів до більш упорядкованої системи судових інституцій, заснованих на нормах писаного права. Встановлено, що правові традиції, сформовані в додержавницький період і добу Київської Русі, заклали підґрунтя для подальшого розвитку судової системи на українських землях і стали важливим етапом еволюції національної правової системи.