КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА КАТУВАННЯ В УМОВАХ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню кримінально-правової характеристики катування в умовах повномасштабної збройної агресії РФ проти України. У роботі підкреслюється, що проблема катування в сучасному суспільстві залишається однією з найбільш гострих і, на жаль, актуальних, такою, що набуває особливого цинізму під час воєнних дій. Актуальність теми зумовлена потребою в належному правовому оцінюванні численних актів жорстокості, вчинених окупаційними військами на тимчасово окупованих територіях України.

Зокрема, в статті аналізується еволюція національного законодавства, а саме зміни до статті 127 Кримінального кодексу України (далі – КК України), внесені Законом України від 1 грудня 2022 року. У статті детально розглядаються елементи складу кримінального правопорушення. Особлива увага приділяється оновленому визначенню терміна «катування», яке тепер охоплює не лише фізичний вплив на людину, а й заподіяння сильних моральних страждань, а також розширений перелік цілей вчинення такого кримінального правопорушення, що примушували потерпілу чи іншу особу вчинити дії, які суперечать їх волі, зокрема отримати інформацію чи зізнання, або з метою покарати потерпілу чи іншу особу за дії, вчинені нею або іншою особою чи у вчиненні яких вона або інша особа підозрюється, або з метою залякування її або інших осіб, або дискримінації. Окрему увагу приділено аналізу Римського статуту Міжнародного кримінального суду (далі – РС МКС) у контексті кваліфікації катування як злочину проти людяності. Розкрито зміст статей 7 і 8, в яких катування визначається як злочин проти людяності та воєнний злочин. Наголошено на значенні ратифікації Статуту Україною для зміцнення національного правосуддя й розширення співпраці з МКС. Обґрунтовано, що імплементація його стандартів у кримінальне законодавство є ключовою для забезпечення невідворотності покарання.

Крім того, проведено розмежування між катуванням як кримінальним правопорушенням і воєнним злочином. Обґрунтовано, що правильна кваліфікація залежить від характеру діяння, статусу потерпілого та контексту його вчинення. На основі аналізу міжнародних стандартів, зокрема Конвенції ООН проти катувань 1984 року, зроблено висновок про потребу в подальшій гармонізації українського законодавства з міжнародним гуманітарним правом для забезпечення невідворотності покарання за таке діяння.