ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ СТАНДАРТІВ РАДИ ЄВРОПИ ЩОДО ПРАВА НА СПРАВЕДЛИВИЙ СУД У КОНСТИТУЦІЙНУ ПРАКТИКУ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

Сучасний етап євроінтеграційного курсу України характеризується необхідністю повноцінної імплементації стандартів Ради Європи щодо права на справедливий суд, що зумовлює потребу в переосмисленні законодавчих засад судоустрою. Для досягнення поставленої мети застосовано комплексний підхід, що визначає використання загальнонаукових і спеціально-наукових методів дослідження. Зокрема, порівняльно-правовий метод застосовано для аналізу конституційного регулювання судоустрою держав – нових членів ЄС. Формально-юридичний метод використано для аналізу норм Конституції України та практики Європейського суду з прав людини. Системний підхід застосовано для виявлення структурних невідповідностей між конституційними нормами України та вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Для формування висновків і пропозицій також використовувалися методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії. Під час проведеного дослідження встановлено, що чинна модель судоустрою України перебуває в стані часткової невідповідності стандартам статті 6 ЄКПЛ. Проаналізовано практику ЄСПЛ щодо України, зокрема справи щодо надмірної тривалості судових проваджень і відсутності ефективних засобів правового захисту. Визначено три категорії структурних невідповідностей: декларативний характер гарантій незалежності суддів, відсутність суб’єктивного права на розгляд справи в розумний строк із ефективним засобом захисту, а також брак законодавчого забезпечення права на безоплатну правову допомогу в цивільних провадженнях. Підсумовано, що правове регулювання судової влади в умовах євроінтеграції набуває особливої актуальності, оскільки повноцінна реалізація права на справедливий суд прямо впливає на рівень верховенства права та довіру до судової системи. Запропоновано такі кроки для вдосконалення правового регулювання судової влади: 1) законодавче закріплення суб’єктивного права на розгляд справи в розумний строк із ефективним засобом захисту; 2) посилення законодавчих гарантій незалежності суддів через визначення вичерпного переліку підстав припинення повноважень; 3) деполітизацію механізму формування Вищої ради правосуддя; 4) законодавче закріплення права на безоплатну правову допомогу в цивільних провадженнях. Отже, правове регулювання судової влади в умовах євроінтеграції має поєднувати нормативно-правові засади з конвенційними стандартами, створюючи умови для незалежного, ефективного та справедливого судочинства.