ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ КОНТРОЛЮ ЗА ФІНАНСУВАННЯМ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ: НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Анотація

У статті досліджено правові аспекти державного контролю за фінансовою діяльністю політичних партій в Україні та окремих країнах Європейського Союзу. Встановлено, що державний контроль за фінансовою звітністю є одним з об’єктів загального контролю за фінансуванням політичних партій. Розглянуто нормативно-правові засади фінансової звітності політичних партій. Проведено порівняльний аналіз законодавства про фінансову звітність у Польщі, Литві, Німеччині.

Метою статті є аналіз правових механізмів контролю за фінансуванням політичних партій в Україні, визначення органів, які здійснюють контроль за фінансуванням політичних партій, та виявлення можливостей імплементації зарубіжного досвіду з метою підвищення прозорості, підзвітності та ефективності системи контролю у сфері фінансування політичних партій.

Для досягнення поставленої цілі застосовано комплексний підхід, що визначає застосування загальнонаукових і спеціально-наукових методів дослідження. Зокрема, функціональний метод застосовано для визначення функцій суб’єктів, які забезпечують проведення контролю за фінансуванням політичних партій. Формально-юридичний метод використано для аналізу норм правових актів, що регулюють фінансування політичних партій. Системно-структурний метод застосовано для виокремлення основних особливостей правового регулювання фінансування політичних партій. Для формування висновків та пропозицій також застосовувалися методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії.

Підсумовано, що державний контроль у сфері фінансування політичних партій є ключовим інструментом забезпечення прозорості, підзвітності й доброчесності діяльності політичних партій. Аналіз національного та європейського досвіду засвідчує, що ефективна система контролю ґрунтується на чітко визначених правилах фінансування, належній звітності, а також на діяльності спеціально уповноважених органів, які мають достатні повноваження для здійснення моніторингу та реагування на виявлені фінансові порушення. Українська модель містить широкі повноваження НАЗК та інших органів, однак потребує подальшого вдосконалення з огляду на європейські стандарти. Зокрема, доцільним для України є: 1) деталізація процедур перевірки фінансових звітів і порядку реагування на порушення; 2) розмежування звітності за державним та приватним фінансуванням; 3) запровадження регулярного інформування органів контролю про надходження внесків; 4) створення відкритої онлайн-бази даних щодо внесків (з урахуванням вимог конфіденційності); 5) чітке визначення цільових напрямів використання політичними партіями державних коштів.