ЗНАЧЕННЯ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ACQUIS ЄС НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

У статті розглядається значення адаптації законодавства України з acquis Європейського Союзу в контексті євроінтеграційних процесів. Встановлено, що зближення правових систем є ключовим елементом у розвитку міжнародних відносин, а його інтенсифікація, особливо в економічній сфері, спричинила формування складних системних зв’язків між основними суб’єктами міжнародного права. Це зі свого боку сприяло створенню інтеграційних міждержавних об’єднань, таких як Європейський Союз. Наголошено, що аналіз робіт провідних науковців підтверджує багатогранність і багатовимірність процесу адаптації українського законодавства до європейських правових стандартів. Цей процес є складним і вимагає системного підходу, координації зусиль різних державних інституцій та врахування особливостей національної правової системи. Особливо підкреслюється роль науки, яка забезпечує теоретичну основу та практичні рекомендації для успішного виконання завдань, пов’язаних із євроінтеграцією.

Розглянуто ключові етапи процесу євроінтеграції України та заходи, здійснені нашою державою в цьому напрямі. Встановлено, що одним із фундаментальних аспектів євроінтеграційного процесу є гармонізація законодавства України з правовими нормами Європейського Союзу. Цей процес є не лише юридичним механізмом, але й каталізатором соціально-економічних і політичних змін у державі. Особливу увагу приділено ролі адаптації законодавства в забезпеченні економічної інтеграції. Зокрема, уніфікація регуляторних норм у сферах торгівлі, конкуренції, захисту прав споживачів та екологічної політики сприяє створенню сприятливих умов для доступу українських товарів і послуг на ринки ЄС. Це зі свого боку стимулює економічний розвиток країни, сприяє залученню іноземних інвестицій і зміцнює позиції України в глобальній економіці.

Також підкреслюється, що адаптація національного законодавства сприяє соціальній інтеграції через впровадження високих стандартів у сфері захисту прав людини, трудових прав, гендерної рівності та соціального забезпечення. Водночас зазначено про ряд викликів, які постають перед Україною в цьому процесі, зокрема: складність імплементації норм Європейського Союзу в умовах усталених правових традицій, обмеженість фінансових і кадрових ресурсів, а також потреба в забезпеченні ефективного моніторингу виконання прийнятих нормативно-правових актів. Для подолання цих труднощів потрібний системний підхід, налагоджена міжвідомча координація та активна взаємодія з європейськими партнерами.