ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-3(20)-2025-28-36Ключові слова:
інформаційна безпека, кіберзлочинність, кібершахрайство, правоохоронні органи, кібербезпека, інформація, персональні даніАнотація
Стаття присвячена комплексному дослідженню проблем забезпечення інформаційної безпеки правоохоронними органами України в умовах воєнного стану. У роботі розглянуто різні наукові підходи до визначення категорії «інформаційна безпека», акцентовано увагу на відсутності єдиного законодавчого визначення цього поняття й проблемах термінологічної розмитості, що створюють труднощі в правозастосовній практиці. Проведено аналіз нормативно-правової бази, зокрема положень Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», а також статей Кримінального кодексу України, які встановлюють відповідальність за кіберзлочини.
Особливу увагу приділено аналізу статистики кіберзлочинності за 2020–2024 рр. Установлено, що в цей період відбувалися суттєві коливання в кількості зареєстрованих правопорушень і результативності досудових розслідувань. Найбільше падіння ефективності спостерігалося 2023 р., що пояснюється перевантаженням правоохоронної системи через зростання масштабів кібератак, кадровим дефіцитом і складністю отримання цифрових доказів у транскордонних справах. Поряд з цим 2024 р. зафіксовано певне покращення показників завдяки посиленню спроможностей кіберполіції та адаптації методик документування злочинів.
У дослідженні визначено основні проблеми практичної діяльності правоохоронних органів: асиметрію між центральними й регіональними підрозділами, нестачу технічних засобів цифрової криміналістики, проблеми уніфікації процедур інцидент-менеджменту, відсутність швидких механізмів транскордонної співпраці та високий рівень латентності кібершахрайств. Зазначено, що більшість злочинів у кіберсфері залишається нерозкритою через слабкість механізмів блокування активів і затримки у взаємодії з міжнародними провайдерами.
Сформовано висновок, що ефективне забезпечення інформаційної безпеки правоохоронними органами України можливе лише за умови комплексного підходу, який поєднує оновлення правового регулювання, розвиток кадрового потенціалу, технологічне переоснащення та міжнародну кооперацію.
