ОСНОВНІ ЗАСАДИ ПРАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті розглянуто зарубіжний досвід правотворчої діяльності та прогресивні практики його використання. Зазначено, що в умовах сьогодення вдосконалення механізму правотворчості в Україні є важливим для забезпечення якості та ефективності законодавства. Так, в умовах війни удосконалення законодавства є критично важливим для адаптації правової системи до нових реалій та забезпечення ефективного функціонування держави. Військові конфлікти вимагають оперативного реагування на загрози, що потребує внесення змін до законів, спрямованих на посилення обороноздатності, регулювання діяльності силових структур та забезпечення громадської безпеки.

У контексті сказаного, запозичення міжнародного досвіду у сфері правотворчої діяльності є ключовим для України. Це сприяє підвищенню якості законодавства, гармонізації норм із міжнародними стандартами, зміцненню правової держави
та покращенню інвестиційного клімату. Так, запозичення міжнародного досвіду у правотворчості дає змогу Україні гармонізувати законодавство з нормами ЄС, підвищити ефективність нормопроєктування, посилити верховенство права та правову визначеність, сприяти цифровізації державного управління, підвищити прозорість та участь громадськості. Україна вже впроваджує кращі міжнародні практики, проте основним викликом залишається їх ефективне застосування в національному контексті.

На основі аналізу зарубіжного досвіду сформульовано підходи до вдосконалення правотворчої діяльності:

• Запровадження цифрових інструментів нормопроєктування (використання алгоритмів аналізу законодавства для уникнення суперечностей та дублювання норм, застосування штучного інтелекту та big data для оцінки впливу законодавчих ініціатив).
• Матеріальні та формальні критерії оцінки законопроєктів (аналіз змісту (матеріальний критерій) для перевірки відповідності законотворчих ініціатив потребам суспільства, оцінка структури, термінології, юридичної техніки (формальний критерій) для забезпечення зрозумілості та однозначності).
• Ефективне прогнозування наслідків нормативно-правових актів (система SOLON допомагає уникнути помилок на стадії планування, що зменшує ризики неефективних законів, використання експертних моделей прогнозування, які враховують економічні, соціальні та правові наслідки).
• Спрощення процесу нормопроєктування (використання автоматизованих редакторів законодавства (аналогів Lexidit, Lexeditor IRI_AI), створення єдиної електронної платформи законопроєктів, що дасть змогу забезпечити прозорість і контроль якості.

Участь експертів із різних галузей (інструменти, подібні до SOLON, допомагають залучати фахівців без юридичної освіти, що робить законопроєкти більш всеосяжними, використання інтерактивних консультацій із громадськістю та науковцями).