ПРОБЛЕМА ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ШКІДЛИВІ НАСЛІДКИ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-1(18)-2025-268-279Ключові слова:
штучний інтелект, юридична відповідальність, розрив відповідальності, цивільно-правова відповідальність, технологічне галюцинування, проблеми правозастосуванняАнотація
У статті досліджується проблема юридичної відповідальності за шкоду, заподіяну використанням систем штучного інтелекту (ШІ). Розглядається феномен «розриву відповідальності» (responsibility gap) та його вплив на правове регулювання. Аналізуються концептуальні підходи до визначення суб’єкта відповідальності в умовах автономного функціонування ШІ та особливостей його навчання.
Розкриваються складнощі правозастосування, зумовлені імовірнісним характером роботи ШІ, його здатністю до самонавчання та проблемою «чорної скриньки». Окрему увагу приділено питанням технологічного «галюцинування» ШІ (AI hallucination), коли система генерує помилкові або неіснуючі дані, ускладнюючи встановлення причинно-наслідкових зв’язків та відповідального суб’єкта.
У статті розглядаються три основні форми «розриву відповідальності»: істинний розрив, уявний розрив та «розмивання відповідальності», спричинене багаторівневою взаємодією різних суб’єктів. Аналізуються можливі юридичні механізми усунення цих проблем, зокрема запровадження спеціальних режимів відповідальності для розробників, власників і користувачів ШІ.
Окремо проаналізовано міжнародний досвід регулювання ШІ, зокрема положення нового Європейського закону про ШІ, що встановлює ризик-орієнтований підхід до відповідальності. Робиться висновок про необхідність адаптації існуючих правових концепцій та розробки нових регуляторних моделей, здатних враховувати особливості автономних систем.
