БОЛОНСЬКА ПРАВОВА ШКОЛА У XII СТОЛІТТІ. ВНЕСОК ДЕКРЕТИСТІВ У СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО ПРАВА

Анотація

Стаття присвячена дослідженню переробки ранньосередньовічної канонічної традиції у структуровану систему церковного права болонською правовою школою на базі коментування і тлумачення трактату «Згода розбіжних канонів» магістра Граціана. Зазначено, що цьому процесу безпосередньо передували: 1) рецепція римського права (за кодифікацією Юстиніана); 2) поява університетських корпорацій (зокрема, факультетів цивільного та канонічного права) в Болоньї, Парижі, Турі, Реймсі, Кельні, Оксфорді та інших менших містах; 3) оновлення способу мислення та поява нових логічних категорій (внесок арістотелівської філософії). Констатовано, що вони обумовили правничий або юрисдикційний ренесанс XII століття. «Декрет» Граціана досліджував усю юридичну сферу, але був лише вступом до права минулого. Він був відправною точкою для вирішення правових суперечок, але не давав прямих відповідей на багато сучасних проблем. Юристи почали створювати перші інструменти для побудови правової системи, яка задовольняла б потреби тогочасного суспільства. Висловлено думку, що палеї (доповнення), глоси (коментарі), апарати (писалися на полях рукописів) та суми (писалися окремо від книги, яку вони коментували) до «Декрету» Граціана можна вважати найважливішим досягненням болонських юристів ХІІ і початку ХІІІ стст. Найобширніший, найбільш цитований і найвпливовіший коментар до «Декрету» Граціана в історії канонічного права написав Угуччо. Автори дійшли висновку, що трьома найактуальнішими галузями, в яких правознавці створили нову юриспруденцію за принципами та концепціями, почерпнутими з давнього римського права, були судова процедура (Паукапалея, Стефан з Турне), шлюбне право (Роланд) та структура церковного управління (Угуччо). У перші півстоліття після Граціана юристи зосередилися на цих проблемах, їхні вчення та праці відображають стан розробки цих проблем. У статті проаналізовані історіографічна традиція, наявні дані та сучасний стан уявлень щодо особистостей і принципів роботи перших постграціанівських поколінь каноністів: імен, походження, місць народження, освіти, приналежності до наукової школи канонічного права, університетських та церковних кар’єр, безпосереднього походження та дат створення окремих текстів, джерел запозичень і етапів композиції, сутності правової думки та аргументації. Зроблено висновок, що коментатори «Декрету» Граціана започаткували канонічне право, юристи з Болоньї та інших юридичних шкіл зробили його центральним текстом для вивчення. Системне викладення церковного права є одним з принципових свідчень середньовічного інтелектуального світу. Західне канонічне право як правова система суттєво відрізняється від канонічного права східних християнських церков. Автори вважають безперечним, що коментар Угуччо зазначає кінець декретистської епохи, після нього починається трансформація канонічного права з дисципліни, заснованої на поясненнях «Декрету» Граціана, до правової системи, заснованої на папських декреталіях.