ПРИМИРЕННЯ З НЕПОВНОЛІТНІМ ПІДОЗРЮВАНИМ: КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРАВОСУДДЯ, ДРУЖНЬОГО ДО ДИТИНИ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(17)-2024-171-182Ключові слова:
примирення, медіація, центр «Барнахус», правосуддя, дружнє до дитини, ресоціалізація, повторна травматизація, відповідальність неповнолітніхАнотація
Правосуддя, дружнє до дитини, є більш гуманним та орієнтованим на забезпечення найкращих інтересів дитини в контакті із законом видом відправлення правосуддя незалежно від того, в якому статусі перебуває дитина: дитина в конфлікті із законом (неповнолітній правопорушник) або дитина, що є потерпілою від вчиненого стосовно неї кримінального правопорушення. Категорична позиція держави щодо імплементації сучасних форм здійснення правосуддя є загрозливою та несе у собі більше шкоди, ніж користі, адже каральна функція кримінального правосуддя не є основною в сучасних демократичних державах.
Неповнолітні правопорушники становлять окрему категорію осіб, щодо яких можливе застосування відновних заходів, адже внаслідок їхнього віку, триваючого формування особистісних цінностей та уявлень успіх від застосування до них інструментів відновного правосуддя є більш можливим і подекуди прогнозованим, ніж у разі застосування відновних програм до повнолітніх осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
Чинне законодавство України вже містить нормативні приписи, що спрямовані на забезпечення найкращих інтересів дитини. До того ж можливість примирення між неповнолітнім порушником і потерпілою особою також передбачена як нормами матеріального права, так і нормами процесуального права. Водночас орієнтир держави на відновне правосуддя та стимулювання з боку державних інституцій програм примирення неповнолітніх порушників з потерпілими від кримінальних правопорушень потребують подальшої уваги.
Окрема увага присвячена ризикам і викликам, з якими можливо зіштовхнутися, впроваджуючи такі процедури відновного правосуддя, як примирення з дітьми в конфлікті із законом. Хоча особливий (некаральний) підхід у притягненні неповнолітніх до кримінальної відповідальності дійсно може нести певні ризики, все ж таки їх можна зменшити, щоб практична користь від застосування відновного правосуддя переважала навіть гіпотетичні побоювання щодо реформування законодавства в цьому напрямі.
